Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Про дуети сірих журавлів в період розмноження
С. В. Вінтер 1, П. І. Горлов 2, А. О. Шевцов 3
2 – НДІ Біорізноманіття наземних та водних екосистем України;
3 – Вул. Героїв Сталінграда, 19, кв. 26, м.Олександрія, Кіровоградська обл., 28008, Україна
За багаторічними спостереженнями 1989-2015 рр., на екскурсіях, із укриття та «методом пеленгації» (Маркін, 1978), на трьох стаціонарах Лівобережної України проведено аналіз використання сірим журавлем (Grus grus grus) 779 серій унісональних дуетів.
1. Інтенсивність дуетів протягом сезону розмноження. Максимальна інтенсивність зареєстрована в третій декаді березня, а в квітні і травні вона знижувалася відповідно в 4.8 і 15.6 разів. Про те ж свідчить і збільшення інтервалів між дуетами від березня до травня.
Мінімальна інтенсивність дуетів у травні ймовірно пов'язана з вилупленням пташенят, яке різко змінює характер рухової активності і взаємини партнерів у парах, що розмножуються. Спокійне годування на гніздовій ділянці і насиджування птахів, що займалися самими собою і кладкою (з рідкісними територіальними конфліктами), змінюються на постійне переміщення кормовою ділянкою з пташенятами, їх годування, обігрів і охорону, будівництво для них «дитячих» гнізд, а також платформ для обігріву та ночівлі.
Через обмеженість періоду спостережень, в червні дуети не зазначені, в липні і серпні їх можна було чути приблизно в два рази частіше, ніж в травні, а у вересні їх частота була подібна до травневої.
За результатами хронометражу поведінки журавлів із скрадка, максимум інтенсивності дуетів у пар, що розмножувалися припав на 23-ю (21-25.04) і 25-у (1-5.05) пентади, приблизно за тиждень до медіани вилуплення пташенят (11.05; 228 пташенят з 120 гнізд, в 1989-1998 рр.). При цьому, в квітні число унісональних дуетів в 1.4 рази перевищувало травневі.
Розподіл дуетів пар, що розмножувалися протягом періоду насиджування яєць показав, що їх інтенсивність зростала від другої до третьої декади насиджування, досягнувши максимуму наприкінці інкубації (73.1% дуетів). Ймовірно, це свідчило про підвищення синхронізації фізіологічного стану партнерів, що насиджували кладки.
Частота унісональних дуетів, безсумнівно, визначалася не тільки фізіологічним станом птахів у період розмноження, але також параметрами середовища, наприклад, різним початком світлового дня. Показано все більш ранній початок перших унісональних дуетів, у період від останньої декади березня до квітня (зміщення сходу на годину раніше) та травня (зміщення сходу ще на 41 хвилину раніше).
2. Розподіл дуетів протягом доби. Аналіз розподілу 212 дуетів пар, що гніздилися (хронометраж з укриття) показав, що в квітні, в перші 4 години після світанку (4-8 год.) пари видали 61.1% всіх денних дуетів, а в травні - лише 48.8%. У наступні 3 години (8-11 год.) в квітні вони видали ще 29.3% дуетів, в травні - 18.6%. З чого випливає, що тільки після 11 год. було різке зниження активності дуетів, що склало до темряви в квітні 9.6%, а в травні - навіть 32.6%. Таким чином, дуети в травні були розподілені по світлій частині доби більш рівномірно, ніж в квітні.
«Пеленгація» дуетів та інших криків в останній декаді березня показала, що найбільше число дуетів відзначено в перші дві години після світанку (81.6%), а потім воно помітно знижувалося. Порівняння відносного числа унісональних дуетів та інших криків показує, що в третій декаді березня перші склали 19.5% від всього репертуару криків цього періоду.
3. Зв'язок дуетів із змінами партнерів, що насиджували. В період насиджування майже 3/4 змін (72.7%) пари здійснювали без дуетів, і лише близько чверті їх (27.3%) супроводжувалися дуетами. Половина дуетів (53.7%) відбувалися під час змін партнерів, а трохи менше - в інших ситуаціях, наприклад, при територіальних конфліктах на гніздових ділянках (46.3%).
4. Міжпарна мінливість дуетної активності. За спостереженнями із укриття, п'ять пар протягом 11 днів не видали жодного дуету, а п'ять інших пар за 15 днів видали 54 дуети, середнє для всіх 10 пар - 2.08 дуетів на день. Крайні варіанти інтенсивності дуетів у різних пар: одна видала 26 дуетів - за 5 днів (48.1% всіх зазначених із укриття у 10 пар, що розмножувалися), інша за той же час не видала жодного дуету.
5. Участь в дуетах партнерів із пар, що розмножуються. За 26-денними спостереженнями із укриття, в 13.0% випадків дует видавав лише один з партнерів! При цьому, безсумнівно, що суть дуету - підтримання контакту партнерами, що вони і робили в 87.0% інших ситуацій.
Найбільш частий варіант виконання дуету (66.7%): птахи пари стоять і кричать в 3 - 30 м один від одного; часто один з них - на гнізді. Значно рідше (13.0%) під час криків один птах сидів на гнізді, інший стояв в 3 – 6 м (4 рази сидів самець, 3 рази - самка).
Виконання своєї частини дуету поодинці у всіх випадках відзначено тільки для самця. Найбільш частий варіант такого «полудуету» (5 випадків): самець, що насиджував, сходив на 3 - 15 м від гнізда і видавав свою частину дуету, самка в цей час перебувала на кормовій ділянці, однак, ми не знаємо, чи бачили партнери один одного.
6. Про тривалість дуетів і часу спостережень. В середньому дует тривав близько 70 сек і займав дуже незначну частину бюджету часу, і беручи до уваги період повних 25-денних спостережень із укриття (23994 хв.), у пар, що розмножувалися, на нього припадало 0.26% (70 сек х 54 = 3780 сек, або 63 хв.), а разом з їхніми найближчими сусідами - 1.03% (70 сек х 212 = 14840 сек, або 247 хв. 20 сек) часу спостережень.
Лiтература:
- Брагина Е.В., Бёме И.Р. Оценка межпарных различий дуэтов стерха методом визуальной идентификации // Журавли Евразии (биология, распространение, миграции). – М., 2008. – Вып. 3. – С.12-20.
- Винтер С.В., Горлов П.И., Шевцов А.А. О линьке серого журавля в Юго-Восточной Украине // Бранта. – 2016. – Вып. 19. – С.126-151.
- Винтер С.В., Горлов П.И. О размножении кряквы и серого гуся в стациях серого журавля на Левобережной Украине // Птицы бассейна Северского Донца. – 2014. – Вып. 12. – С.105-142.
- Винтер С.В., Горлов П.И., Шевцов А.А. Сколько гнезд строит серый журавль? О структуре популяции и «детских площадках» серого журавля на Украине // Птицы бассейна Северского Донца. – 1996. – Вып. 3. – С.52-62.
- Кленова А.В., Весслинг Б., Володина Е.В., Володин И.А. Межпопуляционные различия в структуре дуэтов японского журавля // Журавли Евразии (биология, распространение, миграции. – М. 2008. – Вып. 3. – С.82-95.
- Мальчевский А.С., Пукинский Ю.Б. Дуэтные и антифональные сигналы птиц фауны СССР // Тез. докл. VII Всесоюзная орнитологическая конфер. – Киев, 1977. – Ч. 2. – С.29-30.
- Мальчевский А.С., Пукинский Ю.Б. Птицы Ленинградской области и сопредельных территорий. – Л., 1983. – Т. 1. – С.237-245.
- Маркин Ю.М. Опыт учета численности серого журавля методом пеленгования // Тр. Окского гос. заповедника. – 1978. – Вып.14. – С.374-378.
- Маркин Ю.М. Серый журавль в Европейской части России // Тр. Окского гос. природн. биосферн. заповедн. – 2013. – Вып. 29. – 117с.
- Опаев А.С., Панов Е.Н., Павлова Е.Ю. Акустическая сигнализация настоящих журавлей (Gruidae): сравнительный анализ // Журавли Евразии (биология, распространение, миграции). – М., 2008. – Вып. 3. – С.112-131.
- Плохинский Н.А. Биометрия. 2-е изд. - М., 1970. – 367с.
- Archibald G.W. The evolutionary and taxonomic relationships of Cranes as revealed by their Unison Calls. // Thes. Doct. of Philosophy of Cornell Univ. – 1975. – 152 р.
- Archibald G.W. Crane taxonomy as revealed by the unison call // Proc. Intern. Crane Workshop. – Oklahoma Univ., 1976. – Р. 225–251. Berthold P. Proposals for the standardization of the presentation of data of annual events, especially of migration data // Auspicium 5. – 1973. – Suppl. – Р.49–57.
- Köhler W., Schachtel G., Voleske P. Biostatistik. Einfürung in die Biometrie für Biologen und Agrarwissenschaftler. 2. Aufl. – Berlin-Heidelberg, 1996. – 285р. Walkinshaw L. H. Cranes of the World. - New York, Winchester Press, 1973. – 370 р.
- Wessling B. Individual recognition of Cranes, monitoring and vocal communication analysis by sonography // Proc. 4 th European Crane Workshop 2000 / ed. A. Salvi. – Fenetrange-France. – 2003. – Р.134-149.
- Winter S.W., Gorlov P.I., Shevzov A.A. Wieviele Nester baut der Graukranich? Über Populationsstruktur und «Spielplätze» des Grauen Klranichs Grus grus in der Ukraine // Orn. Verh. – 1995. – №25, 4. – Р.223-231.