Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Андрющенко, Ю. А., Кучеренко, В. М., Попенко, В. М. (2014). Итоги мониторинга гибели диких птиц от контактов с воздушными линиями электропередачи в Крыму в 2012-2014 годах. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 17, 104-132 Ключові слова: Крим, птахи, ЛЕП, зіткнення, загибель птахів, птахозахистні рекомендації. Перегляди: 424 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №17 (2014)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 104-132

Підсумки моніторингу загибелі диких птахів від контактів з повітряними лініями електропередачі в Криму в 2012-2014 роках

Ю. О. Андрющенко, В. М. Кучеренко, В. М. Попенко

У статті представлено результати досліджень, що охопили всі періоди річного циклу птахів (весняна міграція, гніздування, осіння міграція і зимівля) на трьох контрольних ЛЕП в Степовому Криму - на заході півострова вздовж узбережжя озера Сасик, на півночі - вздовж узбережжя затоки Сиваш і на сході - в центрі Керченського півострова. В результаті отримані оригінальні відомості про річну динаміку видового складу і чисельності птахів в цих частинах Криму, а також дані про загибель деяких з них від контактів з ЛЕП. За час досліджень вздовж контрольних ЛЕП облікована 192961 особина 184 видів птахів, з яких 32532 особини в Західному Криму, 18400 - на Керченському півострові та 145786 - на Сиваші. Кількісно домінували (за зниженням чисельності) Tadorna tadorna, Sturnus vulgaris, Larus ridibundus, Anas platyrhynchos і Larus cachinnans, субдомінантами були Larus canus, Calidris alpina, Corvus frugilegus, Anser albifrons, Corvus monedula, Larus melanocephalus, Melanocorypha calandra, Philomachus pugnax і Anas crecca. Відповідно, найбільшої ймовірності загинути від контактів з ЛЕП підпадали сааме ці види. Серед облікованих видів - 37 занесені до Червоної книги України (2009). За рік обстеження контрольних ЛЕП випадків загибелі птахів від електроструму не виявлено, тоді як від зіткнення з проводами на трьох контрольних ділянках загинуло 125 особин, з яких найбільша кількість у Західному Криму - 58.4%, на Сиваші - 27.2%, на Керченському півострові - 14.4%. Серед загиблих птахів, більшість склали мартини (серед яких найбільш численною був Larus cachinnans), воронові (Corvus monedula, C. frugilegus), дрібні горобцеподібні (Sturnus vulgaris), кулики (Philomachus pugnax) і журавлеподібні (Otis tarda). Майже половина особин загинула в першій половині квітня і в середині серпня, тобто в період найбільш масової весняної та осінньої міграції більшості видів птахів в регіоні. В цілому, частота загибелі птахів не залежала від загальної їх чисельності вздовж ЛЕП, як і від атмосферних опадів (димки, туману, мряки, дощу, снігу), щозаважають оперативно помітити дроти і облетіти їх. Загальні тенденції негативного впливу ЛЕП на птахів не встановлені, а зіткнення з проводами залежать від особливостей місцевих факторів. Ймовірність зіткнення бльша в містах стабільних скупчень птахів з постійними локальними їх переміщеннями в районі ЛЕП. На всіх трьох контрольних ділянках зіткнення найчастіше відбувалися тільки на окремих відтинках ЛЕП, які, очевидно, перетинали коридори локальних переміщень птахів. Оскільки такі коридори досить компактні, їх виявлення та облаштування птахозахистними пристроями бачиться більш ефективним і дешевим, ніж облаштування всієї ЛЕП. Отримані результати показали, що для запобігання загибелі птахів від дії електроструму і зіткнення з проводами необхідні спеціальні дослідження, спрямовані на розробку рекомендацій з оптимального розміщення ЛЕП, використання пристроїв, попереджуючих птахів про наявність проводів, а також пристроїв, що унеможливлюють «замикання» птахами проводів. У цих дослідженнях слід робити акцент на оцінці небезпеки різних типів ЛЕП в різних зонах і ландшафтах, особливо на ключових орнітологічних територіях для накопичення і наступного тиражування досвіду цих досліджень, а також масиву знань з даної проблеми. З урахуванням цього, необхідно домагатися обов'язкового включення орнітологічної експертизи в ОВНС (оцінку впливу на навколишнє середовище) проектованих ЛЕП, що спирається на чотирикратні дослідження (що охоплюють періоди весняних міграцій, гніздування, осінніх міграцій,зимівлі) і розробкою попередніх рекомендацій по розташуванню опор, орієнтації ліній електропередачі та проведення птахозахистних заходів, а також з визначення пристроїв, котрі приваблюють або відволікають птахів (присади, штучні гнізда, та ін.). Запобігання загибелі птахів може сприяти установка на ЛЕП штучних гнізд балобана, схильного до вигнання багатьох видів зі своєї гніздової території, особливо дрібних птахів, що є його потенційною здобиччю. Це також сприятиме відновленню ареалу цього сокола, занесеного в Червону книгу України (2009) і переліки низки Міжнародних природоохоронних конвенцій, а через це - формуванню позитивного іміджу енергетики, спрямованої на екологізацію своєї діяльності. З урахуванням того, що ЛЕП середньої потужності - 35-110 кВ. виявилися не настільки небезпечними для більшості птахів, як очікувалося, подальші дослідження слід проводити насамперед на ЛЕП потужністю 6-10 кВ., ймовірність загибелі птахів від яких значно вище, не тільки від фізичного контакту з проводами, а й від електроструму. Першочерговими серед таких ЛЕП повинні бути ділянки, що перетинають території об'єктів природно-заповідного фонду, які межують з ними або знаходяться на незначній відстані від них, з подальшим проведенням птахозахистних заходів.

Читати pdf-версію статті