Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції

Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Белик, В. П. (2019). Характер пребывания малого буревестника на Чёрном и Азовском морях. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 22, 78-93 Ключові слова: малий буревісник, Puffinus yelkouan, розповсюдження, чисельність, фенологія кочівель, Чорне море, Азовське море Опубліковано он-лайн: 14.01.2020 Перегляди: 589 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №22 (2019)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 78-93

DOI: https://doi.org/10.15407/branta2019.22.078

Характер перебування малого буревісника на Чорному та Азовському морях

В. П. Бєлік

Південний федеральний університет, Ростов-на-Дону, Росія

Малий буревісник (Puffinus yelkouan) гніздиться на Середземному морі. Розпочинає розмноження у віці 5-6 років. Гніздовий період починається зазвичай в березні-квітні, але вже в січні-лютому птахи збираються біля своїх колоній. У колоніях ведуть виключно нічний спосіб життя, при цьому дуже часто кричать. Самка і самець висиджують кладку близько 48-52 днів, замінюючи один одного через 3-5 днів. Пташенята починають з'являтись з початку травня до середини червня, а їх вигодовування триває 60-68 ночей. Розпочинають підніматись на крило у віці близько 10 тижнів. Відхід яєць становить 22%, смертність пташенят – 5%, смертність молодняку до 2 років досягає 73%, а серед дорослих гніздових птахів гине до 10% на рік.
Буревісники у великій кількості постійно прилітають на годівлю до Чорного моря. Тут їх зграї досягають 20-30 тисяч особин, а в місцях кормових скупчень можуть збиратися сотні тисяч птахів. Взимку зграї молодих статевонезрілих буревісників концентруються біля берегів Кавказу і Криму, де зимує хамса (Engraulis encrasicolus), що служить птахам основним кормом. Навесні буревісники мігрують, ймовірно, до північно-західних мілководних районів Чорного моря, де нереститься й годується чорноморська хамса (E. e. ponticus). Сюди ж постійно прилітають також дорослі птахи з Егейського моря. Влітку частина буревісників годується в тих же районах на північному заході Чорного моря, а частина переміщується ближче до Керченської протоки, де птахи добувають стайних пелагічних риб у морі віддалік берегів Керченського і Таманського півостровів. Восени, коли з Азовського моря на зимівлю в Чорне море заходить азовська хамса (E. e. maeoticus), майже всі буревісники збираються напроти гирла Керченської протоки. У Чорному морі протягом зими всі буревісники добувають не більше 5-10% перебуваючої тут на зимівлі хамси. 

Читати pdf-версію статті
Лiтература:
  1. Белик В. П. Новые и редкие виды птиц Ростовской области // Кавказский орнитол. вестник. –1992. – Вып.3.  – С. 53-74.
  2. Бернацкий Г. И. Птицы Пицундского заповедника: Предварительный обзор // Труды Абхазского музея. – 1958. – Вып. 3. –  С. 31-81.
  3. Бескаравайный М. М. Птицы морских берегов южного Крыма. – Симферополь, 2008. –  160 с.
  4. Бианки В. Л. Colymbiformes и Procellfariiformes. Полутом 2. – СПб., 1913. – С. 385 979.
  5. Голiцинський В. Про деяких залiтних птахiв Марiупольского району // Збiрник праць Зоол. музею. – 1937. – № 20. – С. 157-158.
  6. Дроздов В. В. Многолетняя изменчивость рыбопромысловых ресурсов Черного моря: тенденции, причины и перспективы // Ученые записки Российского государственного гидрометеорологического университета. – 2011. – № 21. – С. 137-154.
  7. Зернов С. А. К вопросу об изучении жизни Черного моря // Записки Императорской Академии наук по физ.-мат. отд., 8 серия, т. 32, № 1. – 1913. –  С. 1-299.
  8. Казаков Б.А., Ломадзе Н.Х., Белик В.П. и др. Птицы Северного Кавказа, том 1: Гагарообразные, Поганкообразные, Трубконосые, Веслоногие, Аистообразные, Фламингообразные, Гусеобразные. – Ростов н/Д.: Изд-во РГПУ, 2004. – 398 с.
  9. Козлова Е. В. Фауна СССР. Нов. сер., № 33. Птицы, т. 1, вып. 3: Гагарообразные, трубконосые. –  М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1947. – С. 11-125.
  10. Костин Ю. В. Птицы Крыма. – М.: Наука, 1983. – 240 с.
  11. Костин Ю.В., Спангенберг Е.П., Ткаченко А.А. Заметки по орнитофауне горно-лесного Крыма // Сб. работ по лесоводству и охотоведению Крымск. заповедно-охотн. хозяйства. – 1963. – Вып. 7. –  С. 89-96.
  12. Костюченко Р. А. Малый буревестник на Черном море // Природа. – 1952. – № 8. – С. 120.
  13. Мензбир М. А. Птицы России (Европейская Россия, Сибирь, Туркестан, Закаспийская область и Кавказ), вып. 1. – 3-е изд. – М., 1918. – 224 с.
  14. Нанкинов Д.Н. Разред Procellariiformes – Буревестникоподобни // Фауна на България, т. 20. Aves, ч. 1. – София, 1990. –  С. 71-79.
  15. Огульчанский А. Я. Малый буревестник на Азовском море // Орнитология. –1967. – Вып. 8. –  С.377-378.
  16. Птушенко Е. С. К орнитофауне Кубанской области // Орнитол. вестник. – 1915. – №2. – С. 115-117. 
  17. Птушенко Е. С. О некоторых новых и редких птицах северной части Черноморского побережья Кавказа // Труды Зоол. музея Москов. ун-та. – 1939. – Вып. 5. – С. 33 42.
  18. Савицкий Р. М. Характер пребывания левантского буревестника Puffinus yelkouan на юге России // Русский орнитол. журнал. – 2013. – Т. 22, № 910. – С. 2244-2248.
  19. Сальников Н. Е. Зимовки средиземноморского малого буревестника (Puffinus puffinus yelkouan Acerbi) в Черном море и связь их с распределением хамсы // Вопросы ихтиологии. – 1957. – Вып. 8. –  С. 188-190.
  20. Смогоржевський Л. О. Рибоїднi птахи України. – Київ: Вид-во Київ. ун-ту, 1959. – 122 с.
  21. Смогоржевський Л. О. Фауна України, т. 5: Птахи, вип. 1: Гагари, норцi, трубконосi, веслоногi, голiнастi, фламiнго. – Київ: Наукова думка, 1979. – 188 с.
  22. Судиловская А. М. Отряд трубконосые, или буревестники // Птицы Сов. Союза, т. 2. – М.: Сов. наука, 1951. –  С. 287-340.
  23. Тильба П. А., Казаков Б. А. Малый буревестник в Северо-Восточном Причерноморье // Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья: Тез. докл. науч.-практ. конф. – Тирасполь, 2001. – С. 292-293.
  24. Шарлемань Н. В. Буревестник на Азовском море // Природа. – 1936. – № 6. –  С. 118.
  25. Шунтов В. П. Отряд Трубконосые // Птицы СССР: История изучения. Гагары. Поганки. Трубконосые. – М.: Наука, 1982. – С. 357-427.
  26. Щёголев И. В., Петрович З. О., Щёголев С. И. Экология уязвимых видов птиц, заселивших Северное Причерноморье: Труды по экологии птиц, т. 2. – Одесса, 2016. – 236 с. 
  27. Cramp S., Simmons K. E. L. The Birds of the Western Palearctic. Vol.1: Ostrich to Ducks. – Oxford – New York: Oxford University Press, 1977. – 722 p.
  28. European birds of conservation concern: populations, trends and national responsibilities. – Cambridge, UK: BirdLife International, 2017. – 170 р.
  29. Frank F. Die Vogel von Opuk (Schwarz-Meergebiet)  // Bonner zool. Beitr., Jg. 1, H. 2/4. –1950. – S. 144-214.
  30. Frank F. Massenzug von Sturmtauchern über dem Schwarzen Meer // J. Ornithologie, Bd. 93, H. 2. – 1952. – S. 142-143. https://doi.org/10.1007/BF01951027
  31. Garcia Robles H., Deceuninck B., Micol T. (compilers). Status report for Yelkouan Shearwater Puffinus yelkouan (2nd draft). – Rochefort: BirdLife France, 2016. – 22 p.
  32. Nankinov D. N. Migration, seasonal and spatial distribution of Manx Shearwater, Puffinus puffinus in tne Black Sea basin // Трудове на Института по океанология, т. 3. – Варна, 2001. – С.170-179.
  33. Nordmann A. Catalogue raisonne des oiseaux de la faune Pontique // Vo¬yage dans la Russie meridionale et la Crimee par Mr. A.Demidoff, Vol. 3. – Pa¬ris, 1840. – P. 67-306.
  34. Raine A. F., Borg J. J., Raine H., Phillips R. A. Migration strategies of the Yelkouan Shearwater Puffinus yelkouan // J. Ornithology. – 2013. – Vol. 154, № 2. – Р. 411-422. https://doi.org/10.1007/s10336-012-0905-4
  35. Robel D., Königstedt D. Das Vorkommen des Schwarzschnabel-Sturmtauchers (Puffinus puffinus) an der Westküste des Schwarzen Meers // Faunist. Abh. Staatliches Museum für Tierkunde in Dresden, Bd. 6. –1976. – S. 1-15.
  36. Snow D. W., Perrins C. M. (Eds.). The birds of the Western Palearctic: Concise edition, v. 1: Non-Passerines. Oxford – N. Y.: Oxford University Press, 1998. – P. 1-1008+xxxii+43.