Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Гринченко Б, А. . (2004). История и динамика колониальных поселений аистообразных птиц в восточных районах Крыма в связи с антропогенной сукцессией Восточного Сиваша и Присивашья. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 7, 61-81 Ключові слова: лелекоподібні, колонії, Сиваш, Крим. Перегляди: 502 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №7 (2004)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 61-81

Історія та динаміка колоніальних поселень лелекоподібних птахів в східних районах Криму в зв’язку з антропогенною сукцесією Східного Сивашу та Присивашшя

Гринченко О.Б.

Вплив людини на окремі водойми, в окремих випадках суттєво змінює їх зовнішність. Типовим прикладом може слугувати Сиваш, особливо його східна частина, де під впливом опріснення розвинулися великі очеретяно-болотяні ділянки, індикаторами динамічних змін котрих стали лелекоподібні птахи.

Цьому явищу сприяло будівництво Північно-Кримського каналу (в другій половині 1960-х років), вода з якого використовувалася для інтенсивного зрошення сільськогосподарських полів, а дренажні води скидалися в Сиваш (лагуна Азовського моря).

Скиди великої кількості прісної води в акваторію Сивашу зумовили корінне перетворення біотопів – антропогенну сукцесію.

На місці солоноводних та гіперсолоних водойм з надзвичайно бідною рослинністю утворилися прісноводні болота з заплавним комплексом рослин. Слідом за цим почалися зміни в складі орнітокомплексів, що розглянуто в статті на прикладі формування та динаміки колоніальних гніздових поселень лелекоподібних птахів.

Використані в статті матеріали зібрані з 1976 по 2003 рік. За цей період основна частина заплавних біотопів пройшла кілька послідовних фаз антропогенної трансформації. Цей процес, в свою чергу, вплинув на якість місцеперебувань, що відбилося на динаміці змін в поселеннях лелекоподібних.

Таблиці, наведені в статті, дають уявлення про динаміку процесу трансформації колоній за згаданий період, аналізується гніздування низки видів. Наведений аналіз видового складу та міжвидових відносин в колоніях різних типів.

Розглянуті варіанти управління процесом антропогенних сукцесій та проблеми охорони орнітокомплексів.

Висновки

  1. Антропогенна сукцесія заплавних біотопів за 20 років розвитку досягла кінцевих фаз.
  2. Антропогенна сукцесія Східног Сивашу дуже чутлива до змін фактору, що її викликає– кількості прісної води, що скидається.
  3. Головний фактор, що лімітує колоніальні поселення Східного Сивашу, - скорочення кормових біотопів.
  4. Реакція колоній на погіршення кормових умов – переміщення поселень в бік кормових територій, що збереглися, зменшення чисельності гніздуючих птахів, втрати частини видового складу, в екстремальних випадках зникнення поселень.
  5. У крупних та дрібних видів чапель спостерігається різна стійкість до несприятливих змін середовища.
  6. Реакція колоній на погіршення умов мешкання запізнюється, оскільки зміна місць гніздування залежить від видів найбільш стійких до  несприятливих змін середовищя (крупні види чапель).
  7. Колоніальні поселення лелекоподібних Східного Сивашу та Присивашшя є одними з найбільших в Україні та  Європі. Необхідність збереження цього гніздового комплексу сумнівів не викликає, цю проблему треба вирішувати шляхом створення на Сиваші національного парку.

 

Читати pdf-версію статті