Випуски видання > Випуск №6 (2003)

Міграції куликів на Молочному лимані

Черничко Й.І., Черничко Р.М.

У статті розглянуті характеристики поширення куликів на міграційних зупинках на Молочному лимані - ВБУ напівзакритого типу, що має міжнародне значення. Молочний лиман витягнутий в меридіональному напрямку на 36 км. Його береги асиметричні: правий берег вищий і крутий, а лівий пологий і місцями заболочений. У 1960-і роки П.П.Орлов (1965) вперше зазначив тут 27 видів куликів. Більш детально інформація про куликів представлена в роботах В.І.Лисенко (1968, 1970, 1974, 1975, 1980, 1988, 1988a, 1992), який нарахував на лимані 31 вид.

Матеріали та методи

Проаналізовано матеріал, зібраний в 1971-1975 рр. і 1986-2002 рр. авторами і співробітниками Азово-Чорноморської орнітологічної станції. Крім того, використані архівні матеріали К.П.Філонова за 1969 р. Обліки куликів проводилися за стандартною методикою (Новиков, 1953) на фіксованих маршрутах та окремих моніторингових майданчиках, що відображають ландшафтні особливості лиману. Всього проведено 286 обліків (Таблиця 1). Спеціальні спостереження проводилися протягом 1987-2002 рр. за методикою Е.В.Кумарі (1955). Дані доповнені матеріалами відловів павутиновими сітками в 1986-1996 рр. та 2001-2002 рр. Всього було спіймано 644 кулика 16 видів, яких промірено за стандартною методикою (Prater et al., 1977), результати представлені в таблиці 2 і детально обговорюються в повидових нарисах.

Результати та обговорення.

Стації, що використовувались куликами в період міграцій. Порізаність берегової лінії, численні акумулятивні утворення збільшують потенційну площу кормових стацій для куликів. Мілководість і солоність лиману сприяють формуванню багатьох донних співтовариств макрозообентосу, які забезпечують доступну для куликів біомасу водних безхребетних у межах 2.25-19.05 г / м2 (Кирикова, 1998). На основі характеристик лиману, нами виділені основні типи кормових місць існування, що використовуються куликами (рис 1). До них необхідно зарахувати і прилеглі до лиману сільгоспугіддя, що мають важливе значення для окремих видів куликів. Різноманітність ландшафтних елементів лиману і відмінності в стаціях, яким віддають перевагу кулики, зумовили поділ лиману на моніторингові території (МТ) (рис 2).

Видовий склад. Нами на лимані вперше відзначені Xenus cinereus, Vanellochettusia leucura, Limicola falcinellus, Calidris alba, Limosa lapponica. Не відмічені декілька раніше зазначених видів, що можна пояснити деградацією відповідних місць існування (Lymnocryptes minimus), або зміною характеру перебування в регіоні (Glareola nordmanni і Euiynorhynchus pygmeus) (Орлов, 1965; Лисенко, 1974, 1992). Таким чином, за останні 40 років в різні періоди і сезони на лимані нарахували 39 видів куликів (Таблиця 3).

Чисельність, розміщення та міграції. Розглядаються особливості міграції та сезонного розподілу для 39 видів куликів. Наводяться дати першої і останньої зустрічей, відомості про чисельність і її зміні протягом року. Для ряду видів аналізуються характеристики міграції (рис 4, 5, 10) і розподіл на моніторингових територіях. Динаміка чисельності показана на прикладі однієї з модельних територій MT-VII (див. рис 2) і представлена для окремих видів на малюнках (рис. 3, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15).

Висновки.

Молочний лиман є водно-болотним угіддям міжнародного значення, державним гідрологічним заказником, одним з найбільш важливих місць міграційних зупинок куликів в Північному Приазов'ї. У травні на окремих ділянках лиману одночасно нараховували більше 32 тисяч, а в серпні - близько 9 тисяч куликів. Фауна мігруючих куликів включає 39 видів. Серед них такі рідкісні і глобально загрозливі види, як тонкодзьобий, середній і великий кроншнепи, степовий і лучний дерихвости, ходуличник та ін. На лимані переважають рідкісні (8) і нечисленні (14), дещо менше звичайних (11) і численних (4) видів. Два види - зальотні. Середня кількість куликів, врахованих на лимані за один весняний облік, склала за ряд років 3714, а осінній - 3852 особини. Для 14 видів вдалося порівняти інтенсивність весняних і осінніх міграцій: у 4-х з них (кулик-сорока, турухтан, побережник чорногрудий і побережник білий ) чисельність мігруючих у весняний період птахів вище. У 5-ти видів (сивка морська, , чайка, побережник малий,  п Побережник червоногрудий і великий кроншнеп) - навпаки, більш численні осінні міграції; у 5-ти видів (крем’яшник, , травник, великий уліт, великий і малий веретенники) сезонні міграції виражені однаково. У зимовий період на лимані відмічено лише кілька видів куликів, чисельність яких не перевищувала 30 особин.

Подяки.

Автори щиро вдячні всім, чиї матеріали поповнили комп'ютерний банк даних: О.А.Дядічева, В.М.Попенко, П.І.Горлов, Т.А.Кірікова, В.В.Кінда, О.Н.Фалько, А. І.Кошелєв, Ю.О.Андрющенко, Д.С.Олійник, І.Д.Бєлашков, І.С.Мітяй, С.В.Хоменко, Б.А.Гармаш, А.Б.Грінченко, Г.Ніколаус. Великий обсяг робіт виконали співробітники орнітологічної станції О.А.Ісаєва і С.В.Вінокурова, яка, до того ж, спеціально розробляла невеликі програми з СУБД. Навесні 2002 року в зборі матеріалу на Молочному лимані брали участь також члени зоологічного гуртка Дарвіновського музею м.Москви, під керівництвом Є.С.Преображенської, яким автори також вдячні.