Випуски видання > Випуск №6 (2003)

Оцінка якісного різноманіття кормової поведінки лиски (Fulica atra) в межах палеарктичної частини ареалу

Резанов О.Г.

Дослідження кормової поведінки виду, який має широке географічне поширення, дозволяє отримати інформацію, що є важливою для оцінки видового поведінкового стереотипу в цілому, а також еколого-географічних і мікроеволюційних аспектів поведінки (Резанов 2001, 2003). Як модельний вид для цього дослідження було обрано лиску (Fulica atra), оскільки вона зустрічається на великій території Палеарктики (Степанян, 2003) і в межах свого ареалу демонструє високе різноманіття кормових методів (Кошелев, 1984; Курочкин, Кошелев, 1987; Резанов, 2000, 2001; Cramp, Simmons, 1982).

Матеріали і методи. Матеріал щодо кормової поведінки лиски було зібрано автором протягом травня-червня 1983 і 1987 рр. у Московській області (Росія); у червні 1989 р. в Запорізькій області (Україна); у лютому 1995 і січні 1996 рр. у Краснодарському краї (Росія). Відмінності між кормовими методами виявлено за авторською системою класифікаторів (Резанов, 2000), що дозволяє оцінювати кормовий метод як багатопараметрове явище. Виділено такі класифікатори: 1) середовище знаходження фуражира під час розшукування корму; 2) ­­– а) локомоція, коли птах переміщується у просторі для розшукування корму; б) спеціалізовані локомоції і моторні акти дзьобом, лапами та іншими частинами тіла або всім тілом з метою полегшення виявлення корму; 3) локомоція зближення фуражира зі здобиччю (кормом); 4) середовище зближення птаха з виявленою здобиччю; 5) характер контакту кормовим об’єктом у ході його захоплення; 6) середовище перебування кормового об’єкту при його захопленні фуражиром; 7) тип кормового об’єкта (наприклад, закріплений або незакріплений).

У результаті проведеного кодування кормовий метод є «ланцюжком» цифр, кожний із компонентів якого можна порівняти з аналогічними компонентами інших «ланцюжків».

Результати й обговорення. Виходячи з просторового положення птаха-фуражира і потенційної здобичі на різних етапах кормової послідовності (розшукування і добування), виокремлено кілька груп кормових методів.

I. Група наземних кормових методів (n=8). Птах розшукує і, як правило, збирає корм на наземному субстраті – так зване «пішохідне полювання». Кодування кожного із параметрів, що описує кормову поведінку, здійснено за системою класифікаторів (Резанов, 2000).

II. Кормові методи, що використовуються на мілководді (n=7). Птах розшукує і здобуває корм на мілководді, використовуючи для пересування наземний тип локомоцій – «пішохідне полювання» на мілководді.

III. Розшукування і добування корму з положення «на плаву» (n=19). Під час добування корму птах пересувається плавом, при цьому перебуває у надводному становищі.

IV. Підводне розшукування і добування корму (n=3). Птах пірнає, і подальший пошук і добування корму здійснюється під водою.

Оцінка співвідношення кормових методів лиски (географо-екологічний аспект). Наявність або відсутність географічної приуроченості певного кормового методу ще не є підставою для класифікації кормових методів за цим принципом. Спостереження за кормовою поведінкою птахів, здійснені на одній водоймі, але в різні дні, нерідко демонструє помітні розбіжності у співвідношенні використаних методів. Виявлені відмінності можуть перевищувати так звані «географічні». Подібність і відмінність відповідних регіонів за кормовими методами, що використовують лиски, відображено на дендрограмах, побудованих за допомогою різних методів приєднання (рис. 3-4).