Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Кинда В, В. ., Гринченко Б, А. ., Бескаравайный М, М. . (2001). Гнездовая группировка серого гуся в Крыму: история формирования, параметры и особенности. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 4, 18-24 Ключові слова: гуска сіра Anser anser, гніздування, динаміка чисельності, Крим, Присивашшя Перегляди: 354 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №4 (2001)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 18-24

Гніздове угруповання гуски сірої в Криму: історія формування, параметри і особливості

Кінда В.В., Грінченко О.Б., Бескаравайний М.М.

У статті узагальнено матеріали багаторічних досліджень (1983-2000 рр.) щодо чисельності, поширення та гніздової біології сірої гуски в Криму і присивашських районах Херсонської області. Дані про знахідку одного гнізда і спостереження за 44 виводками доповнено усними повідомленнями колег-орнітологів, місцевих мисливців (2 виводка) і штатних єгерів мисливських господарств. Поряд з оригінальними спостереженнями проаналізовані літературні джерела, що дозволило відобразити хронологічну послідовність заселення видом тих чи інших ділянок Сиваша.

До початку 70-х років ХХ століття сірий гусак був відомий для Криму, як пролітний і зимуючий вид (Костін, 1983). Введення в дію в жовтні 1963 Північно-Кримського каналу і багаторічне опріснення Сиваша, подів і солоних озер Присивашшя, сприяло поступовому формуванню біотопів, що відповідають вимогам виду. З 1972 р. окремі пари і невеликі групи бродячих птахів почали регулярно зустрічатися у весняно-літній період на Лебедячих островах (Костін, 1983). З 1979 р до початку 90-х рр. Гуска сіра заселила усі великі затоки Східного Сиваша, з 1992 р. гніздиться на водоймах східної частини Керченського п-ва, з середини 1996 року знайдено три точки гніздування на Західному Сиваші. Місця гніздування вказано на малюнку.

Дані з гніздової біології виду зібрано на Керченському п-ві, головним чином в Астанінських плавнях. Сумарна гніздова чисельність сірого гусака в Криму в 1985-1995 рр. досягала, ймовірно, 35-40 пар, але до 2000 р. скоротилася приблизно на одну третину. Число птахів, що не розмножуються коливається в межах 200-300 особин.

Терміни розмноження відповідають таким, що характерні для південних регіонів України. Кількість пташенят у виводку коливається від 1 до 8. Частота зустрічей виводків з тією чи іншою кількістю пташенят в 1992-1995 рр. (n = 40) була такою: з одним пташеням - 1 (2,2%), з двома - 7 (15,2%), з трьома - 6 (13,0%), з чотирма - 14 (30,4 %), з п'ятьма 11 (23,9%), з шістьма - 3 (6,5%), з сімома - 1 (2,2%), з вісьмома - 3 (6,5%). Середня кількість пташенят (у віці 30-55 діб) на одну пару, що успішно розмножується, коливається за роками. На Керченському п-ві в 1992 р. цей показник склав (n = 11) - 5,2; в 1993 (n = 10) - 3,5; в 1994 (n = 10) - 3,8; в 1995 (n = 9) - 4,3; в середньому за 4 роки (n = 40) - 4,2. В цілому для Керченсько-Сиваського угруповання в 1992-1998 рр. (n = 46) успішність розмноження досягала в середньому 4,4 пташеняти на пару, що трохи нижче показників, встановлених для Приазов'я, Дунаю, заплави Орелі і Самари - 5,1-5,8 (Лисенко, 1991).

У першій половині серпня в декількох точках Центрального і Східного Сиваша формуються літні скупчення сірої гуски. У другій половині 80-х років сумарно в них налічувалося 300-500 особин, до середини 90-х рр. - 2-3 тис. (наші дані). У період з 6 по 17 серпня 1998 тут було обліковано 6,2 тис. особин, а за оціночними даними чисельність в цей період могла досягати 6,5-8 тис. (Chernichko et al., 2001). Вочевидь, ці скупчення формуються за рахунок птахів, що відкочували з прилеглих областей півдня України в місця з більш сприятливими захисними і кормовими умовами.

Гніздування гуски сірої в Криму стало можливим після спорудження Північно-Кримського каналу і розвитку в Присивашші і в східній частині Керченського півострова поливного землеробства і рисосіяння. Як наслідок, сформувалися біотопи, раніше не притаманні регіону, які згодом були заселені цим видом.

Багаторічна динаміку просторового розподілу та чисельності гніздового угруповання гуски сірої в Криму визначається черговістю формування відповідних біотопів на різних ділянках Сиваша і водоймах Керченської п-ва (початкові етапи заселення) і швидкістю протікання в них подальших сукцесійних змін. Із заростанням водойм та прибережних ділянок очеретом площа гніздових і виводкових стацій зменшується, разом з тим скорочується число гніздових пар і відповідно збільшується резерв птахів-одинаків. Для якісного поліпшення середовища існування було запропоновано щорічно проводити певні біотехнічні заходи.

Читати pdf-версію статті