Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції

Branta Cover Мова статтi: українська Цитувати: Черничко, Й. І. (2022). Сезонні міграції євразійського куліка-сороки Haematopus ostralegus вздовж Азово-Чорноморського узбережжя України. Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 24, 87-110 Ключові слова: кулик-сорока, динаміка чисельності, динаміка міграцій, результати виловів, міграційні коридори, південь України Перегляди: 160 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №24 (2022)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 87-110

Сезонні міграції євразійського куліка-сороки Haematopus ostralegus вздовж Азово-Чорноморського узбережжя України

Й. І. Черничко

Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України

У статті на підставі результатів понад 800 обліків скупчень та поодиноких куликів-сорок загальною чисельністю 18.5 тисяч птахів вивчено особливості сезонних міграцій та розміщення птахів підвиду Haematopus ostralegus longipes. Обліки на маршрутах охоплювали від 13 до 17 водно-болотних угідь Азово-Чорноморського узбережжя України, у різні роки та у різні сезони 1986-2020 років.
Уточнено терміни міграцій місцевої популяції: весняна – з кінця лютого до середини квітня, післягнездові кочівлі – з кінця червня до середини серпня, осінні міграції – з середини серпня до кінця жовтня. Весняна міграція на узбережжі більш інтенсивна, хоч і швидкоплинна. Середня чисельність птахів в окремі роки в березні сягає 40-70 птахів за один облік, а середньосезонна навесні склала 32.7 ос./облік. Осіння міграція триваліша, але поступається у чисельності: середньосезонна чисельність становила 21.2 ос./облік. Розглянуто результати спостережень за прольотом куликів-сорок у світлий час доби протягом 89 днів навесні та 14 днів восени (1989-2013 рр.). У березні за 4 ранкові години через постійний пункт спостережень пролітає від 3 до 240 особин на день, а за рік від 100 до 540 особин. Восени у світлий час доби відзначені лише дві ймовірно пролітні зграї (12 особин), оскільки переважають нічні міграції. Встановлено, що в ході весняних міграцій відбувається зменшення частоти трапляємості та збільшення середнього розміру зграй з березня по травень. До травня зростає частка вечірніх мігрантів. Протягом 2012-2020 років. чисельність куликів-сорок, яких враховували у водно-болотних угіддях навесні та восени в регіоні поступово знижувалася. Для осені це також підтверджено синхронними серпневими обліками за Програмою РОМ. Виявлено найважливіші водно-болотні угіддя Азово-Чорноморського узбережжя для збереження куликів-сорок під час міграцій. Максимальна середня чисельність куликів була на Азовському узбережжі: Білосарайській косі – 35 ос./облік (в інтервалі 2011-2021 рр.), на Молочному лимані – 33 ос./облік та на Обитічній косі – 20 ос./облік. Обговорюється можлива структура міграційних коридорів навесні та восени у Азово-Чорноморському регіоні.

Читати pdf-версію статті
Лiтература:
  1. Атамась Н. С., Томченко О. В. Распределение куликов в послегнездовой период на средней и нижней Десне // Беркут. –2016. – Вып. 25 (1). – С. 40-44.
  2. Белик В. П. Миграции куликов в степной части бассейна Дона // Миграции и зимовки птиц Сев. Кавказа: Сб. науч. трудов Тебердинск. заповед. – 1990. – Вып. 11. – С. 67-90.
  3.  Белик В. П. Птицы долины озера Маныч-Гудило: Non-Passeriformes // Тр. Гос. природного заповедника «Ростовский». Вып. 3. Биоразнообразие заповедника «Ростовский» и его охрана. Ростов н/Д: Донской Издательский Дом, 2004. – С. 111‑177. 
  4. Бианки В. В., Нельс Х. В. Кулик-сорока – Haematopus ostralegus L. // Миграции птиц Восточной Европы и Северной Азии. Журавлеообразные-Ржанкообразные. – М: Наука, 1985. – С. 87-89.
  5. Букреев С. А., Джамирзоев Г. С. Значение федеральных ООПТ Республики Дагестан в сохранении редких видов птиц // Труды государственного природного заповедника «Дагестанский». – 2013. – Вып. 5. – С. 97- 119.
  6. Вилков Е. В. Сохранение лагун аридных побережий Западного Каспия, как важных рефугиумов фауны куликов // Аридные экосистемы. – 2004. – Т.10. – С. 22-23.
  7. Галущенко С. В., Галущенко Н. В. Міграція куликів  в заплаві Десни весною 2018 року у Національному Природному парку «Деснянсько-Старогутський» // Сучасні дослідження птахів України. – Мелітополь: ВПЦ «Люкс», 2021. – С. 7-52.
  8. Горбань И. М. Кулики в бассейне р. Западный Буг // Изучение куликов Восточной Европы и Северной Азии на рубеже столетий: Материалы IV и V совещаний по вопросам изучения и охраны куликов. / Ред. А.О.Шубин, П.С.Томкович. – Город: Типография Россельхозакадемии, 2002. – С. 88.
  9. Горбань И. М. О летних миграциях куликов в Днестр-Дунайском междуречье // Изучение куликов Восточной Европы и Северной Азии на рубеже столетий: Материалы IV и V совещаний по вопросам изучения и охраны куликов. / Ред. А.О.Шубин, П.С.Томкович. – Город: Типография Россельхозакадемии, 2002. – С. 88-89.
  10. Гришанов Г. В., Лыков Е. Л., Гришанова Ю. Н., Лысанский И. Н. Вести из регионов. Россия. Калининградская обл. // ИМ РГК. – 2021. – Вып. 34. – С. 10-11.
  11. Грищенко В. Н., Гаврилюк М. Н.; Атамась Н. С. Кулик-сорока (Haematopus ostralegus) в Среднем Приднепровье // Беркут. – 2012. – вып. 21, № 1-2. – С. 82-92.
  12. Гугуева Е. В., Белик В. П. Кулик-сорока в Волгоградской области // Вопросы экологии, миграции и охраны куликов Северной Евразии: мат-лы 10-й юбилейной конф. РГК по куликам Северной Евразии, Иваново, 3-6 февраля 2016 г. – Иваново: Иван.гос.ун-т, 2016. – С. 143-146.
  13. Добринський О. В. Кулик-сорока (Haematopus ostralegus) у Рівненській області // Беркут. –2019. – Вып. 28 (1-2). – С. 44-49.
  14. Кістяківський О. Б. Кулик-сорока – Haematopus ostralegus L. // Фауна України. – Т.4. – Київ: Наукова Думка, 1957. – С. 315-322.
  15. Козлова  Е.В. Ржанкообразные. Подотряд кулики // Фауна СССР.  Птицы. – Том 2, вып.1, часть 2. – Москва-Ленинград: Изд-во Академии Наук СССР, 1961. – 500 с.
  16. Корзюков А.И., Русев И.Т., Яковлев М.В. Юго-Запад Украины // ИМ РГК. – 2011. – Вып. 24. – С. 17-18.
  17. Липкович А.Д., А.Е. Брагин А.Е.  Аннотированный список птиц ГПБЗ  «Ростовский», его охранной зоны и сопредельных территорий //  Биоразнообразие долины Западного Маныча: Труды Государственного природного биосферного заповедника «Ростовский». – Вып. 5. – Ростов н/Д: Изд-во СКНЦ ВШ ЮФУ, 2012. – С. 189‑231.
  18. Мацына  А.И., Мацына Е.Л. Корольков М.А. Пинчук П.В.. Богданович И.А.,Карагичева Ю.В., Рахимбердыев Э.Н.  Пролет куликов на озере Маныч-Гудило // ИМ РГК. – 2011. – Вып. 24. – С. 67-68.
  19. Нанкинов Д.Н. Значение Атанасовского озера (Восточная Болгария) как местообитания мигрирующих куликов Евразии (по материалам, собранным в 1972-1985 годах) // Рус. орнитол. журн. – 2008. – Т.17. Экспресс-выпуск 440. – С.1383-1400.
  20. Панченко П.С, Форманюк О.А., Рединов К.А. Вести из регионов. Юго-Запад Украины //  ИМ РГК. – 2022. – Вып. 35. – С. 5-7. 
  21. Пекло А.М, Тильба П.А. О пролетных куликах Северо-Восточного Причерноморья // Мат-лы ІІ Всесоюз. конф.по миграц. птиц. Часть 2. – Алма-Ата: Наука, 1978. – С. 126-127. 
  22. Петрович З.О., Рединов К.А. Днепро-Бугские ВБУ в 2015 г. //  Бюллетень РОМ. – 2017. – вып. 11. – С. 57; табл. 66-68.
  23. Полуда А.М., Жмуд М.Е. Весенние миграции куликов в Дунайском Биосферном заповеднике // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции.  – 2000. – Вып. 3. – С. 121-122.
  24. Полуда А.М., Гаврись Г.Г. Кулик-сорока // Енциклопедія мігруючих видів диких тварин України / під загальною редакцією Полуди А.М. – Київ, 2018. 
  25. Рединов К.А. К вопросу о послегнездовых перемещениях и миграциях куликов на западе Николаевской области // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 2006. – Вып. 9. – С. 114-122.
  26. Рединов К.А., Петрович З.О., Форманюк О.А. Вести из регионов. Украина // ИМ РГК. – 2008. – Вып. 21. –С. 14-15.
  27. Струс Ю.М., Шидловський І. Міграції куликів (Aves: Charadrii) в орнітологічному заказнику «Чолгинський» // Вісник Львівського ун-ту. Серія біологічна. – 2013. –  Віп. 61. – С. 133-143.
  28. Тильба П.А. Птицы Сочинского Причерноморья. – Издание 4-е. – Сочи, 2022. — 244 с.
  29. Шубин А.О. Видимые миграции куликов на западном побережье Каспийского моря // Мат-лы 10 Всес. Орнитол. Конференции, 1991, Витебск. Ч.2. – Минск: Навука і Тэхніка, 1991. – С. 300-301.
  30. Brehme S., Muller Th., Redlich J. Bird observation in the Danube Delta and in the Dobrodgea (Romania). – WIWO-Report, No. 43. – Zeist, 1992. – 50 p.
  31. Diadicheva E.A., Zhmud M.E Changes in species composition, phenology and distribution of wintering waders in the Azov-Black Sea Region, Ukraine during the last 50 years // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции.  – 2013. – Вып. 16. – С. 7-25. 
  32. GBIF.org. GBIF Occurrence Download. Accessed  18 February 2021.  https://doi.org/10.15468/dl.7ym3ca
  33. Kube J., Korzyukov A.I., Nankinov D.N., OAG Münster & Weber P. 1998. The northern and western Bkack Sea region – the «Wadden Sea» of the Mediterranean Flyway for wader populations // Hötker, H., Lebedeva, E., Tomkovich, P. S.,Gromadzka, J., Davidson, N.C., Evans, J., Stroud, D.A., West R.B. (eds) Migration and international conservation of  waders. Research and conservation on north Asian and European flyways. International Wader Studies. – №10. – P. 379-393.
  34. Sarychev V. & Mischenko A. Conservation assessment of Haematopus ostralegus longipes. International Wader Studies. – № 20. – 2014. – P. 33–40.
  35. Rudenko A.G. The Oystercatcher Haematopus ostralegus in the Black Sea Nature Reserve // Hötker, H., Lebedeva, E., Tomkovich, P. S.,Gromadzka, J., Davidson, N.C., Evans, J., Stroud, D.A., West R.B. (eds). Migration and international conservation of  waders. Research and conservation on north Asian and European flyways. International Wader Studies. – 1998. – 10. – P. 261-163.
     
РВР «Бранта», вул. Гетьманська, 20, м. Мелітополь, Україна, 72312
[email protected] +38 0619 44 04 09