Випуски видання > Випуск №23 (2020)
Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 17-25
DOI: https://doi.org/10.15407/branta2020.23.017
Динаміка розселення кам’янки попелястої Oenanthe isabellina (Temm.) на Кримському півострові
О. М. Цвелих 1, В. М. Кучеренко 2
1 – Інститут зоології НАН України ім. І. І. Шмальгаузена;
2 – Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського.
Розселення Oenanthe isabellina по території України почалося наприкінці 1950-х – на початку 1960-х рр. Кам'янка попеляста, яка розселялася уздовж узбережжя Азовського моря у західному напрямку в бік Криму, з'явилася на півострові пізніше, ніж у районах, розташованих на захід від нього. З кінця 1960-х рр., кам'янка попеляста вже гніздилася набагато західніше Кримського півострова – поблизу гирла Дніпра. У 1973 р. поселення Oenanthe isabellina було виявлено біля північної межі Кримського півострова. Вже в середині 1980-х кам'янка попеляста заселила північно-західне узбережжя Криму і з'явилася далеко на сході – на Керченському півострові. До кінця 1980-х розселення кам'янки попелястої в південно-східній частині Криму досягло чорноморського узбережжя – вид був виявлений на гніздуванні поблизу Феодосії. У південно-східній частині Криму кам'янка попеляста продовжувала розселятися уздовж чорноморського узбережжя в західному напрямку і в 1990-х: тут поселення кам'янки попелястої були знайдені поблизу Судака. У цей період у центральному Криму розселення виду досягло північних передгір'їв кримських гір. До початку 2000-х розселення виду в південному напрямку сповільнилося. У західному Криму найбільш південне поселення кам'янки попелястої було знайдено біля Євпаторії. У центральному Криму в північних передгір'ях кримських гір межа ареалу практично не змінилася. Не сталося в цей період істотних змін і в південно-східному Криму – в 2000-х, як і в 1990-х, кам'янка попеляста гніздилася поблизу Судака. У 2010-х розселення виду в Криму практично припинилося. Заселення кам'янкою попелястою степових районів південно-західного Криму так і не відбулося, можливо, у зв'язку з відсутністю тут поселень малого ховраха, в норах якого ці птахи зазвичай влаштовують гнізда. За три десятиліття – з початку 1970-х по початок 2000-х – межа ареалу кам'янки попелястої зрушила в південному напрямку приблизно на 100 км, тобто поступальна швидкість розселення виду у Криму склала близько 3 км на рік.
Читати pdf-версію статті
Лiтература:
Бескаравайный М. М. Новые данные о редких и малоизученных видах птиц Юго-Восточного Крыма // Вестник зоологии. – 1996. – №3. – С. 71-72.
Бескаравайный М. М., Костин С. Ю., Цвелых А. Н. Предварительные итоги инвентаризации орнитофауны мыса Казантип и Казантипского природного заповедника (Крым) // Заповідна справа в Україні. – 2006. – 12 (1). – С. 37-46.
Дулицкий А. И., Товпинец Н. Н. Суслик малый // Красная книга Республики Крым. Животные. – Симферополь: АРИАЛ, 2015. – С. 391.
Кинда В. В., Бескаравайный М. М., Дядичева Е. А., Костин С. Ю., Попенко В. М. Ревизия редких, малоизученных и залетных видов воробъинообразных (Passeriformes) птиц в Крыму // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 2003. – № 6. – С. 25-58.
Кучеренко В. Н., Кучеренко Е. Е. Предварительные итоги инвентаризации орнитофауны национального природного парка «Чарівна гавань» (АР Крым, Украина) // Заповідна справа. – 2014. – Вып. 1 (20). – С. 92-97.
Кныш Н. П. Заметки о редких и малоизученных птицах лесостепной части Сумской области // Беркут. – 2001. – 26 (1). – С. 2-19.
Костин Ю. В. Птицы Крыма. – Москва: Наука, 1983. – 241 с.
Лоскот В. М. Распространение каменки-плясуньи на территории Украинской ССР // Изучение ресурсов наземных позвоночных фауны Украины. Материалы республиканского координационного совещания по проблеме “Биологические основы освоения, преобразования и охраны животного мира”.– 29-31 января 1969 г. – Киев: Наукова думка, 1969. – С. 67-68.
Панов Е. В. Каменки Палеарктики: экология, поведение, эволюция. – Москва: Товарищество научных изданий КМК, 1999. – 370 с.
Пекло А. М. Каталог коллекций Зоологического музея ННПМ НАН Украины. Птицы. Вып. 3. – Киев: Зоомузей ННПМ НАН Украины. – 2002. – 312 с.
Редінов К. О., Петрович, З. О. До уточнення межі ареалу попелястої кам’янки на південному заході України // Беркут. – 2010. –19 (1-2). – С. 197-198.
Шарлемань Н. В. Находки корсака и каменки-плясуньи на Украине и их зоогеографическое значение // Природа. – 1948. – 9. – С. 67-69.
GBIF.org (18 August 2020) GBIF Occurrence Download
https://doi.org/10.15468/dl.6z3q74
Soares D. 2010. Checklist S40080740 //
https://ebird.org
Zyskowski K. 2019. Checklist: S60632715, S60633022, S60644961 //
https://ebird.org