Випуски видання > Випуск №2 (1999)

Кормова екологія і бюджети часу червоногрудого і чорногрудого побережників під час весняних міграційних зупинок на Сиваші, Україна

Хоменко С.В., Гармаш Б.А., Метцнер Й., Нікель М.

Паралельними обліками та спостереженнями за поведінкою птахів в період з 1 по 27 травня 1996 були охоплені район Джанкойської затоки та півострів у с.Цілинне (мал. 1). Аналізувався розподіл птахів в межах контрольних ділянок, динаміка чисельності в ході міграції, а також порівнювалася частка часу, витрачена птахами нa денне годування в умовах опріснення затоки (SE-41, рис. 1) на Східному Сиваші (SU) і гіперсолоних угідь Центральної частини (SC) водойми (SC-20 і 22, мал. 1). В останньому випадку фіксувалася інтенсивність споживання основного корму – артемії. Показана сильна вибірковість побережника червоногрудого відносно гіперсолених ділянок, як і менша, але достовірна вибірковість щодо опріснених ділянок у чорногрудих побережників. Терміни досягнення максимальної чисельності чорногрудих побережників (табл 1) випереджали такі у червоногрудого на 4-5 днів: 1 хвиля – 3-4 травня (у червоногрудого п. 8-9 травня), друга хвиля 18 травня (у червоногрудого п. 22 травня). Витрати часу на годування у червоногрудого пю були достовірно більшими на SC (79,4 ± 22,3) порівняно з SE (74,5 ± 23,8). Ще більші відмінності виявлені у чорногрудих п. (SC – 75,5 ± 24,9; SE -47,1 ± 36,0). Цей показник не відрізнявся між видами на SC, але різко контрастував на SE, що пов'язано з можливістю нічного годування чорногрудих п. нерєїсом в опрісненій затоці. За інших однакових умов обидва види демонстрували перевагу денного годування (рис. 2).

Витрати часу на годування на SC добре узгоджуються із загальною динамікою прольоту кожного виду куликів, тоді як у червоногрудого п. на SE вони більш відповідають термінам прольоту чорногрудих п. (табл. 4, рис. 5).

Швидкість споживання артемії на SC залежала від її кількості. Усереднена частота клювків була вище у червоногрудого п., особливо в умовах з порівняно невисокою чисельностю артемії. Цим куликам була властива тенденція інтенсифікувати годівлю на протязі світлового дня, що не було відзначено для чорногрудих п.. У зв'язку з перерозподілом артемії спостерігалася висока мобільність скупчень пісочників на SС. При сталості місць ночівель, відбувалося щоденне переміщення птахів уздовж узбережжя в пошуках оптимальних умов для годування (рис. 3). Порівняння видаткової (1,8-1,9 БМР і прибуткової (3,2-3,3 БМР) статей енергетичного бюджету птахів при годуванні артемією (табл. 6) показало потенційну здатність птахів нарощувати масу тіла зі швидкістю від 3,6 до5.6 г / день (червоногрудий п. – 4,3 ± 1,1 г / день, чорногрудий п.- 3,8 ± 0,4 г / день). З урахуванням тривалості зупинок (5-6 днів) це дає можливість червоногрудому п. накопичувати масу, достатню для «кидка» на близько 2-2,5 тис. км. Очікується, що для чорногрудих п. ця відстань більша, але за відсутністю оцінки тривалості періоду зупинки це потребує додаткових дослідженнь. Під час зупинок на Сиваші більшість червоногрудих п. покладається на артемію, масове, але непередбачуване джерело корму, доступність якого обмежена денним часом. Тому вони скупчуються тут в першій половині травня, зупиняючись ненадовго. При сприятливих умовах вони використовують весь світловий день для годування і після цього можуть досягти наступного району зупинок. При несприятливих кормових умовах у них залишається час для того, щоб відкоригувати маршрут, призначення і терміни міграції. Чорногруді п. демонструють більшу лабільність стосовно кормових умов. Вони здатні використовувати як планктонні, так і бентосні корми, годуватися вдень і вночі. В залежності від вітру, вони скупчуються в опріснених або солоних затоках, що призводить до частого перерозподілу по Сивашу. Тому період зупинок чорногрудих п. довше, і висока ймовірність того, що травневі мігранти стартують звідси прямо до місць гніздування.