Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Кирикова, Т. А. (2012). Значение лиманов и лагун Азово-Черноморского региона для реализации миграционной стратегии тундровых куликов. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 15, 82-94 Ключові слова: міграція, тундрові кулики, Азово-Чорноморський регіон, лимани, лагуни, міграційні зупинки, міграційна стратегія Перегляди: 483 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №15 (2012)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 82-94

Значення лиманів і лагун Азово-Чорноморського регіону для реалізації міграційної стратегії тундрових куликів.

Т.О. Кірікова

Дослідження проведені на 13 видах тундрових куликів у місцях їхніх міграційних зупинок - лиманах Азовського (Молочний лиман) і Чорного морів (Тузлівська група лиманів і Тилігульський лиман), а також у лагунах Сиваша (Східний і Центральний Сиваші). Мета дослідження встановити значення лиманів і лагун регіону для реалізації міграційної стратегії тундрових куликів в Азово-Чорноморському регіоні.

Враховуючи, що чисельність куликів за один сезон міграцій залежить від багатьох факторів, ми намагалися за допомогою кореляційного аналізу встановити взаємозв’язки між чисельністю тундрових куликів, що зупиняються під час міграцій в Азово-Чорноморському регіоні, і двома факторами, які характеризують будь-яку доступну кормову територію – біомасою кормових об’єктів і площею. Це дало можливість припустити, який з цих факторів може бути визначальним при виборі місця зупинки мігрантів на лиманах і в лагунах, а також уточнити статус ММЗ півдня України для дальніх мігрантів, як місць поповнення і накопичення енергетичних запасів.

Кореляційний аналіз був виконаний за допомогою програми Statistica 6.0 (StatSoft Inc., 2001). Всі кореляційні залежності статистично достовірні, при P≤0.05. Аналізували лише сильні та середні коефіцієнти кореляції.

Нами зроблені припущення, що: 1) лимани, які мають велику біомасу макрозообентосу, проте нестійкі кормові умови через невеликі за площею кормові території (Кирикова, 2000; Кирикова, Антоновский, 2007; Кирикова, Антоновский, 2011), слугують місцем зупинки під час перельотів на короткі відстані або при переміщеннях у межах регіону в пошуках стійких ММЗ; 2) лагуни Сиваша, зі значними за площею мілководними кормовими полями і кормовими запасами, при будь-яких змінах вітрового режиму здатні цілком забезпечити куликів необхідним кормом (Verkuil et all., 1993а; Verkuil et all., 1993b; Черничко, Кирикова, 1999; Kirikova, 2009; Кирикова, Антоновский, 2010), слугують місцем міграційної зупинки для більшості тундрових видів куликів, що використовують у міграційному русі перельоти як на довгі, так і на короткі відстані, що підтверджують результати кореляційного аналізу (табл. 2).

Стабільність кормових ресурсів і значні площі кормових полів Сиваша здатні забезпечити не лише тривалий набір екстра маси у вигляді жиру, але і можливість здійснити линяння контурного і махового оперення (побережник чорногрудий). Такі угіддя важливі і для збереження притаманної різним видам соціальної структури, і є важливими вузловими ММЗ для видів, які використовують дальні кидки (побережники болотяний і червоногрудий, сивка морська та ін.). Багаторічні дослідження сезонних міграцій куликів в Україні (Черничко, 2010; 2011) свідчать на користь нашої ідеї, а саме, що на лиманах і Сиваші зупиняються кулики з різною міграційною стратегією. Ми пропонуємо використовувати аналіз кореляційних залежностей між чисельністю виду тундрових куликів і лімітуючим фактором (біомасою кормових об’єктів; площею кормової території) як допоміжний метод визначення характеру міграційної стратегії виду, а можливо й окремих популяцій різних видів.

За запропонованою Варноком класифікацією міграційних зупинок (Warnock, 2010), Азово-Чорноморські лимани можна оцінити як міграційні зупинки типу «stopovers», а лагуни Східного і Центрального Сиваша як міграційні зупинки типу «staging sites» (табл. 3).

Сиваш є найважливішим місцем міграційних зупинок, яке ми віднесли до типу «staging sites» для тундрових куликів на середземноморському пролітному шляху, так само як водно-болотне угіддя Вадензее відповідає цьому типу на східно-атлантичному пролітному шляху (Goede et al., 1990; Meltofte et al., 1994; Piersma et al., 1994).

Визначальним фактором просторового розміщення і чисельності тундрових куликів на Сиваші, є площа кормової території, а на лиманах – багатство корму.

Зміни кормових умов лагун Сиваша: скорочення придатних для харчування куликів територій, зниження біомаси цінного кормового об’єкту – Hediste diversicolor (Кирикова, Антоновский, 2010; Кирикова, Антоновский, 2011), за відсутності альтернативних рівноцінних місць міграційних зупинок на Середземноморському пролітному шляху можуть спричинити скорочення чисельності мігруючих куликів.

Читати pdf-версію статті