Випуски видання > Випуск №14 (2011)

Вплив кліматичних факторів на фенологію весняної міграції куликів на півдні Білорусі

П.В. Пінчук, Н.В. Карліонова

У деяких видів птахів в останні десятиліття відбулося помітне зміщення термінів весняної міграції в Європі в бік більш раннього її початку. Це пов'язано, в першу чергу, з процесами глобального потепління. Європейські ближні мігранти, які проводять зиму в помірних широтах, більш чутливі до змін кліматичних факторів, що відбуваються в Європі, ніж дальні мігранти, які зимують у тропіках. Однак останні дослідження показали, що у дальніх мігрантів, які гніздяться на півночі Європи терміни прибуття змінилися на більш ранні, в порівнянні з ближніми мігрантами.

Ми аналізуємо взаємозв'язок між весняної фенологією 35 видів куликів, що мігрують через південь Білорусі і середньомісячними температурами лютого, березня і квітня, а також зимовим індексом Північно-Атлантичного Коливання (ПАК) за період 1995-2011 рр. Матеріали стосовно термінів прильоту птахів у 1995-2011 рр. Були зібрані в заплаві р.Прип 'ять на півдні Білорусі (Гомельська обл. Житковичський р-н, м.Туров, 52° 04' пвн.ш., 27° 44' сх.д.). Дані щодо термінів прильоту куликів збиралися в ході щоденного обстеження, а також проведення робіт з відлову птахів, матеріал щодо динаміки міграції збирався шляхом обліків в скупченнях на постійній площі з періодичністю 2-5 разів на пентаду. В 1995-1997 рр. роботи проводилися в березні-квітні, починаючи з 1998 р. - щорічно протягом усього періоду весняної міграції.

Фенологія міграції для кожного року характеризувалася наступними параметрами: дата першої реєстрації (ДПР) виду, а також початок і кінець міграційного періоду, основний період міграції та медіана прольоту для кожного виду (представлені як 5-95%, 25-75% квартилі і 50% відповідно) для всього періоду досліджень.Для виявлення трендів в термінах прильоту птахів і зв'язку їх з температурним режимом нами використовувався регресійний аналіз (R) і коефіцієнт кореляції Пірсона. Для аналізу були обрані тільки ті види, для яких є дані не менш ніж за 10 років. Усього таких видів виявилося 17 (таблиця).

В результаті аналізу по середньому значенню ДПР і по медіані прольоту нами були виділені три групи мігрантів: ранні, середні та пізні. Дати перших реєстрацій деяких ближніх мігрантів виявилися достовірно пов'язані із зимовим індексом ПАК (пісочник великий, сивка звичайна, чайка, баранець звичайний) і середньою температурою лютого (чайка) та березня (кулик-сорока, пісочник великий, баранець та коловодник звичайні). Приліт дальніх мігрантів слабо пов'язаний із впливом ПАК, проте дати першої реєстрації у трьох видів достовірно пов'язані з середньою температурою березня (брижач і грицик великий) і середньою температурою квітня (побережник білохвостий).

Найбільш чутливі до змін клімату ранні мігранти, що зимують близько від своїх місць гніздування (ближні мігранти), строки прильоту яких найбільшою мірою залежать від погодних умов в місцях гніздування. До таких ранніх мігрантів відносяться кулик-сорока та коловодник лісовий, для яких виявлено достовірний негативний тренд у динаміці термінів весняної міграції. Терміни прильоту більшості середніх і дальніх мігрантів більш стабільні, однак нами виявлена достовірна тенденція більш раннього прильоту коловодника болотяного, мородунки і набережника. Схожі результати було описано також для Центральної Європи. Дані з Італії (о-в Капрі) показують, що дальні мігранти, які зимують на південь від Сахари, почали прилітати в південну Європу достовірно раніше, у той час як для ближніх мігрантів така тенденція була слабо помітна.

На півдні Білорусі відмічено значні міжрічні флуктуації в термінах прильоту не тільки у ближніх мігрантів, що прилітають рано, але й у пізномігруючих далеких мігрантів. Ці флуктуації значною мірою залежать від температурного режиму весни та поширення впливу Північно-Атлантичного Коливання.

Відзначена помітна тенденція до зміни термінів прильоту в бік більшранніх для п'яти видів - кулика-сороки, коловодника лісового та болотяного, мородунки та набережника. Слід відзначити формування тенденції більш раннього прильоту не тільки у ближніх, а й у деяких дальніх мігрантів, що є характерним, в тому числі, для Західної та Центральної Європи.