Випуски видання > Випуск №13 (2010)

Загальні аспекти стану фауни птахів Криму. Повідомлення 2. Ретроспективний аналіз складу авіфауни і характеру перебування птахів Рівнинного Криму

Костін С.Ю.

На першому етапі при розробці даної теми, була проведена ревізія фауністичних списків, складених у різні періоди вивчення авіфауни (Костін, 2006), та складено список рецентної авіфауни півострова. У даній роботі представлені результати ретроспективного аналізу складу авіфауни рівнинної частині півострова, а також змін фенологічного статусу видів за останні 150 років.
У системі зоогеографічного районування Рівнинний і Гірський Крим відносяться до різних провінцій (Щербак, 1988) чи навіть підобластей (Нікольський, 1909; Мензбір, 1912; Лемма, 1976). Це дозволяє нам розглядати окремо ці два регіони, з метою виявлення динаміки видового складу і фенологічних груп птахів різних зоохоріонів півострова.
Розподіл виду в регіоні визначається сезонно-біологічними фазами життєвого циклу (гніздування, линяння, зимівля, сезонні міграції); ступенем сталості, з якою вид заселяє ту чи іншу місцевість у різні роки і ряснотою виду в різних частинах ареалу (Ісаков, 1957). Статус виду визначається характером перебування, чисельністю і розподілом по території (Костін, 2008).

Динаміка авіфауни
За останні 150 років в спеціальній літературі згадується більше 304 таксонів птахів (видового і підвидового рангу), відмічених у Рівнинному Криму. Згідно з літературними і фондовими джерелами до 1900 р. список птахів налічував 254 види (Шатілов, 1874; Нікольський, 1891/92; Сеницький, 1898; Браунер, 1899). До 1950 авіфауна складала вже 266 видів (Молчанов, 1906; Воронцов, 1937; Аверін, 1951, 1953). За наступні 30 років до них додалося 7 видів (Костін, 1983), в даний час авіфауна Рівнинного Криму налічує 287 видів. Однак, беручи до уваги очевидне збільшення числа таксонів в регіоні, тільки 240 видів реєструвалися в усі періоди часу.
Детальний аналіз динаміки видового складу дозволив виявити групу з 61 виду, які реєструвалися не в усі періоди часу.
Після 1900 р. були внесені до складу орнітофауни Рівнинного Криму 16 видів: Gavia stellata, Podiceps auritus, Phoenicopterus roseus, Anser erythropus, Circaetus gallicus, Aquila clanga, Aquila pomarina, Tringa stagnatilis, Lanius senator, Locustella luscinioides, Locustella fluviatilis, Acrocephalus schoenobaenus, Sylvia curruca, Oenanthe hispanica, Remis pandulinus, Carpodacus erythrinus.
Колекційні екземпляри 12 видів підтверджують їх перебування в регіоні, але спорадичність їх зальотів не визначає динаміку авіфауни регіону і характер перебування цих видів: Bubulcus ibis, Neophron percnopterus, Melanitta fusca, Tryngites subruficollis, Rissa tridactyla, Syrrhaptes paradoxus, Motacilla cinerea, Garrulus glandarius, Monticola saxatilis, Loxia curvirostra, Parus ater, Emberiza cia. До них близькі 2 види, перебування яких носить нерегулярний, інвазійний характер: Bombycilla garrulus, Nucifraga caryocatactes.
З'явилися у складі фауни за останні 60-30 років 14 видів: Phalacrocorax pygmaeus, Rufibrenta ruficollis, Melanitta nigra, Vanellochettusia leucura, Xenus cinereus, Limosa lapponica, Streptopelia decaocto, Tyto alba, Dendrocopos syriacus, Hirundo daurica, Calandrella rufescens, Motacilla citreola, Regulus ignicapillus, Oenanthe isabellina, а також група з 10 залітних (можливо, пролітних) видів, виявлених на півострові за останні 20 років у результаті інструментальних методів вивчення міграцій: Locustella naevia, Lusciniola melanopogon, Acrocephalus dumetorum, Hippolais pallida, Sylvia hortensis, Sylvia mystacea, Sylvia cantallans, Phylloscopus trochiloides, Phylloscopus nitidus, Phylloscopus schwarzi, Emberiza leucocphala.
Три види були відмічені одного разу в XIX або на початку XX ст. і повторно виявлені тут в іншій якості, в останні кілька років: Accipiter brevipes, Buteo rufinus, Aegithalos caudatus.
Інакше характеризуються види, перебування яких на півострові в минулому було досить регулярним, але в останні кілька десятиліть вони тут не реєструвалися: Melanocorypha leucoptera, Melanocorypha jeltoniensis, Eremophila alpestris.

Аналіз змін фенологічного статусу видів
Для аналізу змін фенологічного статусу вибрано 262 види, з них 240 - реєструвалися в усі періоди інвентаризації авіфауни Криму.
Для 18 видів важко простежити якусь динаміку характеру перебування в часі, через недостатню вивченість видів (рідкість, скритність способу життя): Podiceps auritus, Anser erythropus, Oxyura leucocephala, Melanitta nigra, Porzana pusilla, Numenius tenuirostris,, Gallinago media, Lanius senator, Acrocephalus palustris, Locustella fluviatilis, Oenanthe hispanica, Carpodacus erythrinus, Regulus ignicapilus. У їх число входить 5 звичайних прогонових птахів - Hippolais icterina, Sylvia borin, Muscicapa striata, Luscinia luscinia, Saxicola rubetra, гніздування яких можливе, але не доведено.
У 9 наступних видів, визначення фенологічного статусу змінювалося в залежності від ступеня їх вивченості: Falco cherrug, Falco subbuteo, Cygnus olor, Tadorna tadorna, Tadorna ferruginea, Anas querquedula, Numenius arquata, Grus grus, Emberiza melanocephala.

До групи дискусійних видів можна віднести представників деревно-чагарникового комплексу. Склад фауни річкових долин становить 35 осілих і перелітних видів птахів широко поширених в передгір'ях. Отже, для таких видів як Phoenicurus phoenicurus, Sylvia nisoria, Parus caeruleus, Parus major, Fringilla coelebs, Chloris chloris, Acanthis cannabina, Carduelis carduelis, Emberiza hortulana предметом обговорення може бути динаміка гніздового ареалу в степовій зоні Криму, а не зміни фенологічного статусу в часі. Підтвердженням тому можуть служити свідоцтва І. М. Шатілова (1874) і А. Сеницького (1898) про появу на початку ХХ ст. на гніздуванні в Присивашші, у зв'язку із закладкою парків, розвитком садів і ставків: Asio scops, Caprimulgus europaeus, Jynx torquilla, Coracias garrulus, Lanius minor, Lanius collurio та ін. На прольоті стали зустрічатися Luscinia megarhynchos, Coccothraustes coccothraustes.
У 28 видів, при незмінному характері перебування, змінювалися чисельність і розподіл по території: Ixobrychus minutus, Nycticorax nycticorax, Ardea cinerea, Ardea purpurea, Anser albifrons, Anas platyrhynchos, Anas strepera, Aythya nyroca, Circus aeruginosus, Rallus aquaticus, Porzana porzana, Gallinula chloropus, Fulica atra, Tetrax tetrax, Pluvialis squatarola, Charadrius hiaticula, Arenaria interpres, Tringa glareola, Tringa nebularia, Tringa erythropus, Tringa stagnatilis, Phalaropus lobatus, Calidris temminckii, Calidris alba, Limicola falcinellus, Larus canus, Larus ridibundus, Acrocephalus arundinaceus

Для 49 видів відзначено зміну характеру перебування.
Ядро орнітокомплексів Рівнинного Криму трансформувалося поетапно під впливом як природних процесів (пульсація ареалів: Rufibrenta ruficollis, Circus pygargus, Buteo rufinus, Vanellochettusia leucura, Streptopelia decaocto, Dendrocopos syriacus, Lanius senator, Saxicola torquata, Phoenicurus ochruros), так і зумовлених антропогенною трансформацією ландшафтів. Види, які зникли на гніздуванні: Aquila rapax, Falco naumanni, Actitis hypoleucos, Limosa limosa.
Будівництво і введення в дію (1963 р.) Північно-Кримського каналу, корінним чином змінили характер перебування і чисельність птахів водолюбних орнітокомплексів в північних районах Криму: Vanellus vanellus з 1970 р., а Tringa ochropus, Pluvialis apricaria, Larus ichthyaetus в останні десятиліття, стали фіксуватися на зимівлі. Anas crecca став регулярно відзначатися на літуванні.
Всі види поганок, крім Podiceps auritus, до 70-х рр.. ХХ ст. були пролітними птахами. З початку 70-х рр. ХХ ст. Podiceps grisegena і Podiceps cristatus динамічно заселили всю зону рисосіяння, стали звичайними, а місцями численними на зимівлі, прольоті та линьці. У Podiceps ruficollis міграції слабо виражені, а розподіл на гніздуванні менш рівномірний. На зимівлі цей вид залишається нечисленним, але регулярно зустрічається.
На гніздуванні з'явилися в 1961 р. - Egretta garzetta, 1967 р. - Plegadis falcinellus, 1970 р. - Egretta alba, 1972 р. - Ardeola ralloides. Перше гніздо Platalea leucorodia на Лебедячих о-вах знайдено в 1976 р., а регулярне гніздування тут спостерігається з 1992 р. З початку 80-х років в зоні рисосіяння гніздиться Botaurus stellaris. Та ж динаміка простежується у Netta rufina і Aythya ferina.
Створення риборозплідних ставків, зрошувальної системи, скидних каналів і, як наслідок, опріснення затоки, зумовило появу на Лебедячих островах в 1976 р. колоній Phalacrocorax carbo, а в 1980 р. - Phalacrocorax pygmaeus. У 1999 р. відзначено перші випадки гніздування Pelеcanus onocrotalus. З 1970 р. став регулярно зустрічатися на прольоті Ciconia ciconia, а з 2001 р. гніздиться по трасі Північно-Кримського каналу. Гніздові колонії Larus melanocephalus і Thalasseus sandvicensis на території півострова достовірно відомі з 1973-1974 рр.
Завдяки формуванню плавневих біотопів по трасі каналу з'явилися на гніздуванні і зимівлі Remis pendulinus і Emberiza schoeniclus.
Створення в минулому столітті системи деревно-чагарникових і паркових насаджень сприяло розселенню з передгір'їв Asio otus, з'явилися на гніздуванні Pernis apivorus, Buteo buteo, Aquila heliaca, Columba palumbus, Phylloscopus sibilatrix, Anthus trivialis, Aegithalos caudatus, Coccothraustes coccothraustes.
З початку ХХ ст. не змінювався характер перебування у 186 видів птахів: осілі (14), зимуючі пролітні гніздяться (24), гніздяться перелітні (26). Види (31), у яких місцеві популяції - гніздяться перелітні, а через півострів мігрують представники інших популяцій.
Зимуючі пролітні, частина особин у яких залишається на літування (5), пролітні (33), пролітні і літуючі види (14), зимуючі (28), які кочують (5) і залітні (6).

Висновок
На підставі проведеного аналізу динаміки складу фауни птахів Рівнинного Криму можна констатувати збільшення числа видів у регіоні з 255 (до 1900 р.) і 266 (до 1950 р.) до 287 видів в даний час. За останні 60 років відбулося збіднення фауни корінних степових ценозів, тоді як репродуктивна авіфауна регіону значно поповнилася за рахунок видів водно-болотного, деревно-чагарникового та синантропного орнітокомплексів. Фрагментація деревно-чагарникової рослинності річкових долин і заміна їх промисловими садами і виноградниками призвели до збіднення фауністичного складу цих біотопів. З іншого боку посадка лісосмуг, лісорозсадників, лісових масивів, парків у степовій зоні сприяла поширенню дендрофілів в регіоні.