Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції

Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Бескаравайный, М. М. (2010). Экстремальные похолодания как фактор формирования зимовок гидрофильных видов птиц на юге Крыма. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 13, 21-32 Ключові слова: похолодання, зимівля, Південний Крим, гідрофільні птахи, чисельність Перегляди: 771 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №13 (2010)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 21-32

Екстремальні похолодання як фактор формування зимівель гідрофільних видів птахів на півдні Криму.

Бескаравайний М.М.

Аналізуються закономірності формування та існування зимового гідрофільного орнітокомплексу на півдні Криму під час екстремальних похолодань в північному Причорномор’ї.

Матеріал зібрано у 1980-2010 рр. на півдні Криму (ПБК, околиці Феодосії і Севастополя). Обстежувалася прибережна морська акваторія (250 обліків, у т.ч. 60 в періоди похолодань) і деякі внутрішні водойми, що пізно замерзають.

Перельоти у південні райони, пов’язані з льодоставом і снігопадами - характерна особливість зимівлі птахів у Криму. Середні температури в Присивашші становлять від -1.7o до -2.3o, повторюваність низьких температур (-20 ...-25o) - 15-43% (Иванов, Иванова, 2000). Південна частина Криму (ПБК) - найтепліша кліматична зона України: середньосічневі температури тут - +1.6 o ... +4 o, мінімальні - -13 o ...-25 o. Сніговий покрив нестійкий, морська акваторія не звкривається кригою.

В екстремально холодні зими значно зростає роль Південного Криму, як місця вимушенної зимівлі птахів: тут з’являються види, що зазвичай не зимують, і збільшують чисельність деякі з тих, що зимують регулярно. Формування екстремальних зимівель зазвичай припадає на січень і лютий. Істотні коливання чисельності властиві видам-поліфагам з бентосним живленням, що створюють масові зимові скупчення на півночі Криму (гусеподібні, лиска), а також евріфагам (мартини). Найбільш різноманітний і численний орнітокомплекс формується на морській акваторії (тимчасовий біотоп для 28 видів). За значущістю для екстремальної зимівлі виділяються 4 типи акваторій: глибоководні біля відкритих берегів, мілководні, в закритих бухтах, біля населених пунктів. Берегова зона, як кормовий біотоп, має значення для невеликої кількості видів; при снігопадах її орнітокомплекс поповнюється видами деревно-чагарникового і степового орнітокомплексів. Прибережні суходільні біотопи використовуються 7 видами. Певну роль відіграють деякі пізно замерзаючі водойми (звичайні 13 видів) і водотоки.

Похолодання завжди супроводжуються високою смертністю птахів. У лютому 1985 р. встановлена загибель 28 видів (Гринченко, Купша, 1999), в січні 2006 і 2010 рр. у східній частині ПБК і в Феодосії - 12 видів. Висока смертність характерна для великої пірникози, лиски, жовтонокого мартина, сивого мартина, лебедів.

Таким чином, при похолоданнях у північному Причорномор’ї в південні райони Криму переміщуються не менш чим 28 видів гідрофільних птахів. Вимушена зимівля завжди супроводжується високою смертністю. Основу зимового гідрофільного орнітокомплексу на півдні складають види, численні в північних районах Криму: бентософаги, трофічно пов’язані з мілководними акваторіями, а також деякі евріфаги (мартини). Великі скупчення формуються на відносно мілководних акваторіях, в закритих бухтах і біля великих населених пунктів (Феодосійська затока, бухти Гераклійського півострова та ін.) У періоди похолодань зустрічається 7 рідкісних видів, серед яких великі скупчення утворюють червонодзьоба чернь і гоголь.

Читати pdf-версію статті