Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
За пропозиціями Ю. В. Костіна (1977), при вивченні біології сірого журавля (Grus grus) на трьох стаціонарах Лівобережної України (1989-2002 рр.) відпрацьована нова методика опису забарвлення і мікрорельєфу поверхні шкаралупи яєць. Всього було вивчено 319 яєць в 171 кладці диких птахів. На даний час це найбільша вибірка з відомих.
За пропозиціями Ю. В. Костіна (1977), при вивченні біології сірого журавля (Grus grus) на трьох стаціонарах Лівобережної України (1989-2002 рр.) відпрацьована нова методика опису забарвлення і мікрорельєфу поверхні шкаралупи яєць.
Під час тестування кожного яйця застосовувалося до 107 характеристик, частота їх зустрічальності порівнювалася за роками та періодами досліджень.
Весь комплекс ознак можна розділити на три основні типи: (1) особливості яєць, що змінюються при насиджуванні; (2) незмінні при насиджуванні особливості (3) індивідуальні чи популяційні маркери кладок (як змінювані, так і незмінні). Серед ознак, що міняються протягом інкубації, вапняний наліт на поверхні шкаралупи «маркує» 20% яєць (12% самок), явно являючись спадковою ознакою. Після 6-го дня насиджування в кладці порівняння інтенсивності блиску шкаралупи яєць дозволяє однозначно визначити послідовність їх знесення.
Загальна площа шкаралупи, вкритої плямами (тобто «щільність малюнка» яєць), ймовірно, є адаптивною особливістю: у 95.6% сірого журавля 15-40%, і у 96.9 канадського журавля (Grus Canadensis) 20-35% загальної поверхні шкаралупи вкрито плямами.
Проводилося порівняння якісних характеристик яєць між раннім (1985-1995 рр..) і пізнім (1997-2002 рр..) періодами дослідження на одному стаціонару, а також між різними стаціонарами (віддаленими на 60 км) за одні і ті ж роки спостережень (1997 -2002 рр..). Міжсезонні відмінності яєць на одному стаціонарі (14% ознак відрізнялися достовірно) пов'язані зі зміною набору самок, що розмножувалися. Порівняння вибірок на стаціонарах А2 і А3 показало, що для 4 (з 8) груп ознак індекс ідентичності (I) був достовірний за критерієм χ ². А найбільші відмінності відзначені у забарвленні поверхневих і глибоких плям. У цьому порівнянні, значна частина рідкісних частот представлена тільки в одній з вибірок.
Порівнювалися якісні особливості яєць сірого і канадського журавлів. Виділено консервативні та динамічні групи ознак. Показано велику схожість щільності малюнка і локалізації плям на яйцях цих видів. Проте, у кожного виду плями розташовані на різному фоні шкаралупи і дуже різні за забарвленням і розмірами.
Порівняння з методикою С. М. Клімова (2003) показує, що при формалізації особливостей забарвлення і мікрорельєфу поверхні яєць, логічніше виходити з «атомарності» ознак, а не з їх наближеної редукції, розрахованої на непідготовлених спостерігачів. У порівнянні з «клімовським», наш підхід суттєво підвищує точність вимірювання ознак, але через відсутність об'єктивної кількісної основи (кольорові координати забарвлення), все ж таки не наближається до точності вимірювання традиційних кількісних ознак (розміри яєць).
Разом з кількісними параметрами яєць, запропонована методика опису якісних ознак розширить можливості аналізу індивідуальної, популяційної та географічної мінливості яєць, а також використання цих даних в популяційній біології, систематики і філогенії цієї та інших груп птахів.
Читати pdf-версію статті