Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
В Україні виділяються дві зони, де спостерігаються масові сезонні переміщення білолобих гусок і гумеників. Ці два міграційних шляхи мають загальну широтну спрямованість, тобто загальний напрямок весняного переміщення – східне і північно-східне, осіннього – західне і південно-західне.
Найбільш масовий з цих шляхів проходить через Азово-Чорноморський регіон – він пов'язує чорноморські та центральноєвропейські зимівлі білолобих гусок з місцями їх гніздування в Сибіру. Міграції гуменика в цьому регіоні слабко виражені. Цей пролітний шлях охоплює приморські райони південних областей та степові райони АР Крим, ширина його 100 – 150 км. Під час сезонних міграцій через цей регіон пролітає від 1 до 1,5 млн. білолобих гусок.
Друга зона масових міграційних переміщень гусок в Україні знаходиться в північній її половині. Значна частина гусок летить по Поліському міграційному шляху, який включає самі північні області країни. Багато птахів мігрують значно південніше цього пролітного шляху, досягаючи центральних областей, але загальна спрямованість переміщень залишається широтною. Північний міграційний шлях гусок формують птахи, що зимують у Західній (білолобий гусак і гуменик) і в Центральній Європі (в основному, гуменик і, частково, білолоба гуска). Птахи з Середньо-Дунайської низовини навесні потрапляють в Україну, подолавши Карпати.
У північній половині України щовесни пролітає від 120 до 300 тис. особин білолобих гусок і приблизно 100 – 200 тис. гумеників. Восени інтенсивність міграції значно нижче – чисельність білолобих гусок зазвичай не перевищує 30 тис. і 50-100 тис. гумеників. Це пов'язано з тим, що восени більшість гусок, зимуючих в Центральній і Західній Європі, пролітають на північ від України. Під час весняної міграції важливим регіоном, де на тривалі періоди (до 1.5-2 місяців) зупиняються десятки і сотні тисяч птахів, є лівобережна частина України, особливо Чернігівська, Сумська, Полтавська та Харківська області.
Читати pdf-версію статті