Випуски видання > Випуск №11 (2008)

Епізоотологічне значення великого баклана в Азово-Чорноморському регіоні

Русєв І.Т., Греков В.С., Нехороших З.М., Могилевська З.І., Малікова М.В

Особливості екології великого баклана багато в чому визначають його епізоотологічне значення. Зазвичай, вид формує великі густонаселені поселення серед деревно-чагарникової рослинності в водно-болотяних угіддях. Такі місцеперебування характеризуються високою чисельністю різних видів комарів - переносників інфекцій. Голі пташенята баклана великого є благодатними годувальниками комах через незахищені ділянки шкіри, чим збільшують ризик перенесення інфекцій.

Нами проведено дослідження в змішаній колонії великих бакланів і чапель, що гніздяться на вербових деревах у пониззі Дніпра. З виловлених методом «на себе» комарів (переважно Culex pipiens) на території дослідження  ізольовано штам вірусу лихоманки Західного Нілу, що є прямим доказом його циркуляції в біотопі, де гніздяться великі баклани.

Дослідження 104 проб сироватки крові (відібраних прижиттєво у пташенят баклана великого) в серологічних реакціях гальмування гемаглютинації виявили наявність у пташенят антитіл до вірусу ЗН (39.4 ± 4.7%), що доводить факт циркуляції вірусу в колонії. Захворювання у пташенят протікає безсимптомно, що типово для багатьох видів птахів.

Ці ж проби сироватки крові було досліджено на орнітоз в серологічних реакціях зв'язування комплементу. Позитивні результати отримані для 32 ± 5.3% проб (ступінь зараженості в колонії баклана великого). В даному випадку, третина птахів виявилася заражена орнітозом, при цьому хвороба протікала без клінічних симптомів.

Отримані результати вказують на присутність у досліджуваному біоценозі збудників декількох особливо небезпечних інфекцій - арбовірусів і орнітозу. Як відомо, арбовіруси - це не таксономична, а екологічна група вірусів, що налічує більш ніж 400 представників. Їхніми переносниками є членистоногі. Наразі відомо не менш ніж 100 арбовірусів, що викликають небезпечні захворювання у людини.

Баклани великі є переносниками високопатогеного вірусу пташиного грипу. У 2006 році в Криму спалахнула епізоотія пташиного грипу в колонії баклана великого, зараженого штамом H5N1.

Значення Азово-Чорноморського регіону у формуванні тимчасових або постійних природних вогнищ арбовірусів, орнітозу та пташиного грипу обумовлено його екологічними та географічними характеристиками, а також високою чисельністю комарів і кліщів - переносників цих небезпечних інфекцій. З цієї точки зору, з метою запобігання зараження людини, безперечно, необхідно проводити постійний екологічний та епідеміологічний контроль за основними гніздовими скупченнями баклана великого.