Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Андрющенко Ю., Черничко И., Кинда и, В. др. (2006). Результаты первого большого учета зимующих птиц в зональных ландшафтах юга Украины. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 9, 123-149 Ключові слова: зимуючі птахи, зональні ландшафти, видовий склад, чисельність, поширення, південь України Перегляди: 332 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №9 (2006)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 123-149

Результати першого великого обліку зимуючих птахів а зональних ландшафтах півдня України

Андрющенко Ю., Чернічко І., Кінда В. та ін.

В статті наводяться результати обліків птахів, проведених 8-15 лютого 2001 року на півдні України (на південному сході Херсонської області, на півдні Запорізької області, на південному заході Донецької області і у Степовому Криму). На відміну від традиційних в цьому регіоні обліків навколоводних птахів, вони проведені переважно у зональному ландшафті, а їх терміни визначені не конкретними датами, а пов’язані з періодом становлення у регіоні зимової погоди. Окрім залишків степів (непорушених або таких, що використовуються як пасовища та сінокоси), зональними ландшафтами в даній статті вважаються будь-які ландшафтні елементи сухостепової підзони України: поля сільськогосподарських культур (в тому числі перелоги, орні та занедбані землі), лісопосадки (полезахисні смуги, сади, виноградники, парки, штучні ліси), малі сільські населені пункти. У зимовий період найбільш вираженою їх особливістю є, насамперед, характер снігового покриву. Південніше умовної лінії, що проходить через м. Каховка, смт Веселе, м. Бердянськ, середня глибина снігу в січні зазвичай не перевищує 10 мм; стійкий сніговий покрив спостерігається менше ніж у 50% зим, в зимовий період випадає не більше 150-175 мм опадів, частина з яких у вигляді дощу (Атлас естественных условий …, 1978). Це робить доступнішою їжу для видів птахів, що годуються на землі або переважно на землі, як для фітофагів, так і для хижаків. Відтак, при встановленні в регіоні зимової погоди, багато з них утворюють тут значні скупчення. У даному контексті, в Азово-Чорноморському регіоні України зимовою погодою можна вважати одночасну наявність від’ємних температур і снігового покриву. При цьому, здебільшого на північ, північний схід і схід вище згаданої лінії утворюється стійкий відносно глибокий сніговий покрив, що відтісняє багатьох зимуючих видів птахів з цих територій південніше, в сухостепову підзону України.

Перед початком обліків територія була розділена на 304 квадрати, розміром 10×10 км (100 км2). З обліковців було сформовано 8 груп, кожна з яких обстежила від 50 до 60 квадратів. Протягом дня однією групою обстежувалося від 4 до 8 квадратів, в залежності від стану погоди (видимість, прохідність доріг), наявності та площі населених пунктів, господарських об’єктів, водойм. Вибірково обліки проведені в окремих населених пунктах. Для проведення порівняльного аналізу результатів обліку обстежена територія була умовно поділена на 3 ділянки з урахуванням фізико-географічного районування степової зони в межах України: Північну, Центральну та Південну. Загальна площа обстеженої території становила близько 30400 км2, що надає змогу визнати зібраний матеріал оригінальним, таким, що становить велику цінність для розуміння зимівель птахів у зональних ландшафтах півдня України.

Всього за період обліків відмічено 994 340 особин 105 видів птахів. Найбільш широко зустрічалися (у порядку спадання кількості квадратів, в яких відмічений вид), сорока (144 квадрати), вівсянка очеретяна (142), лунь польовий (109), зимняк (90), дрохва (90), крук (84), ворона сіра (69), боривітер (67), жайворонок степовий (64), крижень (62), шпак (60), грак (59), яструб малий (58) і жайворонок польовий (56). Всі вони, за винятком крижня і дрохви, належать до денних хижих птахів і горобцеподібних. З навколоводних, які становлять понад 62% всіх облікованих птахів та більш ніж 43% відмічених видів, крім згаданого крижня (у порядку спадання кількості квадратів, в яких відмічений вид), тільки лебідь-шипун, чепура велика, галагаз, чапля сіра, мартин сивий, гуска сіра і мартин жовтоногий були відмічені у понад 20 з 304 квадратів, та й то в основному на великих водоймах і вздовж них. Більшість навколоводних видів, 31 з 46, відмічені не більше ніж в 10 квадратах. Відтак, відомості про розташування цих видів більшою мірою відображають значення дрібних континентальних водойм для їх зимівлі на противагу відкритій акваторії морів та їх заток.

Великомасштабні обліки птахів у лютому 2001 року виявилися досить репрезентативними, насамперед, в оцінці значення зональних ландшафтів для зимуючих птахів. Порівняння чисельності та розташування особин в "зональних" квадратах із відповідними показниками для "водно-болотних" квадратів, наочно проілюструвало вибірковість окремих видів або таксонів вищого рангу до різних типів ландшафтів. Так, якщо локалізація 82,1% зимняка в квадратах з домінуванням зональних ландшафтів виглядає цілком природним фактом, то зустріч 51,7% орлана-білохвоста в цих же квадратах дає підставу по-новому оцінити значення континентальної частини регіону для розміщення виду, який традиційно вважався зимуючим переважно біля великих водойм. На противагу цьому, обліки більшості навколоводних птахів в зональних ландшафтах не дають уявлення про реальну чисельність їх зимуючих популяцій. Виняток становлять гуски сіра і білолоба, значна частина яких була локалізована в «зональних» квадратах. Крім цих видів гусей, обліки за межами великих ВБУ також мають велике значення для таких навколоводних птахів, як крижень (серед качок), мартин сивий (серед мартинів), пірникоза мала (серед інших навколоводних видів). Таким чином їх можна рекомендувати як модельні види для моніторингу зимівель навколоводних птахів в зональних ландшафтах півдня України.

Отримані результати є переконливим аргументом на користь того, що обліки, подібні проведеним нами 8-15 лютого 2001, необхідно регулярно проводити не тільки в межах півдня Лівобережної України, але і набагато ширше. Охоплення значних площ великим числом обліковців дасть змогу не тільки оцінити поширення та чисельність зимуючих птахів, але і виявити їх причини, які часто знаходяться за межами невеликої досліджуваної території. Іншими словами – пояснення зимівель птахів на одній відносно обмеженій території, керуючись сформованими на ній умовами (насамперед погодними), будуть підсилюватися даними із суміжних ділянок або регіонів, в межах яких інакші умови посприяли переміщенню птахів, наприклад, на ці території або в протилежному напрямку.

Користуючись нагодою, автори висловлюють щиру вдячність німецькому «Товариству дрохви» (Forderverein "Grosstrappenschutz") за сприяння у пошуку коштів на проведення обліків, а також зоологічному товриству Франкфурта, Німеччина (Zoologische Gresellschaft Frankfurt von 1858 "Hilfe fur die bedrohte Tierwelt") за фінансову підтримку їх здійснення.

Читати pdf-версію статті