Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції

Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Гринченко, А. Б., Кинда, В. В., Пилюга, В. И., Прокопенко, С. П. (2000). Современный статус курганника в Украине. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 3, 13-26 Перегляди: 746 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №3 (2000)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 13-26

Сучасний статус канюка степового в Україні.

Гринченко О.Б., Кінда В.В., Пилюга. В.И., Прокопенко С.П.

Чисельність і розповсюдження канюка степового вивчалися на протязі 1985-2000 рр в південних регіонах України, Криму і Київський області. Проаналізовано біля сотні зустрічей цього виду в різні сезони року, в тому числі 31 випадок гніздування 25 пар, а також 6 місць можливого гніздування.

Окрім власних даних, нами проаналізований опублікований матеріал з цього питання за останні 150 років. Деякі, не опубліковані дані, були люб’язно надані колегами-орнітологами з інших куточків України. Згідно з опублікованими даними, ізольована популяція канюка степового мешкала в українському лісостепу, доходячи до Кіровоградської та Черкаської областей, аж до початку 1980-х рр. З 1912 до 1953 відомо 6 шість випадків гніздування, двом з яких бракує чіткої інформації. В 1980-1982 зареєстровано 5 випадків гніздування 3 пар і одна знахідка гніздової ділянки. В 1997 році гнізда виду були знайдені в Київській області, в 1991 – в Миколаївській області, в 1994 – в Дніпропетровській області, 1997 – в Криму, в 2000 році – в Харківській області. Під час гніздового сезону канюка також бачили в Одеській, Херсонський, Запорізькій і Донецькій областях. Різке зростання популяції з чіткою тенденцією до подальшого прогресу є особливо помітним у останні три роки (1997-2000), де максимум припадає на 2000 рік. За сучасними оцінками гніздова популяція канюка степового складає 55-40 пар.

Канюк степовий гніздиться виключно на деревах, переважно в штучних лісонасадженнях та лісозахисних смугах, рідко – у моно видових насадженнях тополю. Два рази в Криму зареєстровано гніздування на скелях.

Зростання популяції супроводжувалося розширенням гніздового ареалу: на північ, до Київської області; у південно-західному напрямку – до Одеської області, і до Харківської області на сході. Більш-менш ізольована частина ареалу сформувалася в Криму, де птахи гніздяться в передгір’ях і, можливо, в пагористому степу на Керченському півострові і Тарханкуті.

З 1997 року канюк степовий регулярно зимує на Керченському півострові. Поодинокі зустрічі траплялися в південних районах Херсонської і Одеської області. Загалом, зимова популяція може сягати 40-50 птахів. Питання популяційної приналежності цих птахів ще не вивчено.

Ґрунтуючись на аналізі та порівнянні даних щодо стану і тенденцій розвитку європейської і української популяцій, автори схиляються до висновку, що зростання популяції і розширення гніздового ареалу канюка степового є наслідком розселення птахів з південного сходу Європи.

Читати pdf-версію статті