Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції

Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Сиохин Д, В. . (2008). Распределение и численность большого баклана (Phalacrocorax carbo) на северо-западном побережье Азовского моря и Сиваше. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 11, 66-88 Ключові слова: баклан великий, гніздові поселення, поширення, чисельність, північно-західне узбережжя Азовського моря, Сиваш Перегляди: 727 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №11 (2008)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 66-88

Розподіл і чисельність баклана великого (Phalacrocorax carbo) на північно-західному узбережжі Азовського моря і Сиваші

В.Д.Сіохін

Головні колоніальні поселення баклана великого на досліджуваній території знаходяться в водно-болотяних угіддях міжнародного значення «Затока р.Берда, Бердянська затока і Бердянська коса», «Обіточна коса і Обіточна затока», «Молочний лиман», «Центральний Сиваш», «Східний Сиваш», а також на штучних спорудах уздовж Арабатської стрілки на Азовському морі (затоплені кораблі та газові вишки), на Акташському озері і деревних насадженнях Мисовського лісництва на Керченському півострові.

Гніздові поселення баклана великого на ділянках північно-західного узбережжя Азовського моря та Сиваша формують значну частину гніздової популяції виду, а для півдня України є основними територіями за кількістю гніздових колоній і чисельністю птахів, що гніздяться. У 14 відокремлених гніздових поселеннях в 2008 р. гніздилось 25867 пар. Необхідно також врахувати і колоніальні поселення на Акташському озері і лісових насадженнях (Мисовське лісництво), що знаходяться в безпосередній близькості від Сиваських колоній, чисельність яких в 2008 р. склала 15781 пар. Виходячи з сумарної чисельності гніздових бакланів великих в 41648 пар, ці території можна класифікувати як основні гніздові резервати виду не тільки для України, але й для суміжних країн.

Багаторічний моніторинг навколоводних птахів, розпочатий нами в 1975 р. дозволяє простежити не тільки динаміку чисельності баклана великого, але й орнітокомплексів, у складі яких цей вид гніздиться. Баклан заселив досліджувані території в 1983-1984 рр. Перші і досить великі гніздові поселення баклана великого були відзначені в 1984 р. (6500 пар) лише на двох острівних системах (острови системи Коянли і острови Солепрому - Східний Сиваш).

Розрізнені матеріали стосовно баклана великого на досліджуваній території зустрічаються в ряді публікацій, однак, узагальнюючі роботи відсутні. Для інших територій Азово-Чорноморського узбережжя України вже існують досить повні публікації, не тільки з даними з розповсюдження та чисельності баклана великого, але й з обговоренням проблемних питань, пов'язаних з цим видом.

Тому метою нашого повідомлення є огляд головних місць гніздування баклана на північно-західному узбережжі Азовського моря і Сиваші, з даними щодо структури навколоводних орнітокомплексів, типів поселень, багаторічній динаміки поселень і чисельності птахів, що гніздяться, із зазначенням факторів, що впливають на цей вид. У даній роботі ми не приділяли увагу характеристиці репродуктивних показників хоча такі є за багато років  з головних місць гніздування бакланів великих.

Читати pdf-версію статті