Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: українська Цитувати: Ликова, І. О., Харченко, Л. П. (2019). Морфометричні показники кишечника куликів (Charadrii) на міграційних зупинках в Азово-Чорноморському регіоні. Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 22, 40-50 Ключові слова: кулики (Сharadrii), міграційні зупинки, травна система, кишечник, морфометричні показники Опубліковано он-лайн: 08.01.2020 Перегляди: 197 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №22 (2019)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 40-50

DOI: https://doi.org/10.15407/branta2019.22.040

Морфометричні показники кишечника куликів (Charadrii) на міграційних зупинках в Азово-Чорноморському регіоні

І. О. Ликова, Л. П. Харченко

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, природничий факультет

Досліджувалися особливості морфофункціональної організації травної системи куликів (Сharadrii) під час міграційних зупинок в Азово-Чорноморському регіоні. Багата трофічна база регіону сприяє активному живленню куликів і швидкому жиронакопиченню. Установлено, що засвоєнню великої кількості кормів сприяє пластичність травної системиптахів-мігрантів. На міграційних зупинках травна система куликів швидко адаптується до інтенсивного живлення та травлення, про що свідчить збільшення загальної маси травної системи, що  відбувається за рахунок збільшення морфометричних показниківшлунка, печінки і кишечнику.
Проведенокомплексний аналізморфометричних показників кишечнику 16 видів куликів, які використовують трофічну базу Азово-Чорноморського регіону. Аналіз кормового раціону під час міграційних зупинок показав, що всі досліджені види куликів мають подібний спектр кормів і не відрізняються за типом живлення. Результати досліджень морфометричних показників кишечнику куликів підтверджують, що для них, як і для більшості птахів, характерний укорочений кишечник. Довжина кишечнику перевищує довжину тулубової частини тіла в 2.2-4.8 рази, абсолютна довжина кишечнику залежить від розмірів тіла птахів.
Аналіз морфометричних показників кишечнику куликів показав, що його анатомічна будова і відносні розміри відповідають трофічній спеціалізації і кормодобувному стереотипу птахів. Установлено, що відносна довжина дванадцятипалої кишки складає 11.97-24.15% від загальної довжини кишечнику, порожньої і клубової кишок – 69.5-72.3% відповідно. Товстий кишечник представлений прямою кишкою, відносна довжина якої складає 2.8-9.3% від загальної довжини кишечнику.У більшості досліджених видів куликів сліпі кишки складають 11.2% (G. gallinago) – 18.2% (C.alpina) від загальної довжини кишечнику. У T. еrythropus сліпі кишки складають 4.6% від загальної довжини кишечнику, практично редуковані сліпі кишки у T. glareola (2.1%) і T. nebularia (0.7%). Відмічено особливості в будові сліпих кишок у Ph. pugnax – наявність ампулоподібного розширення в ділянці тіла сліпої кишки.

Читати pdf-версію статті
Лiтература:
  1. Добринский Л. Н. Динамика морфо-физиологических особенностей птиц. – М.: Наука, 1981. – 124 с.
  2. Замосковский Е. М. О соотношении длины отделов тонкого кишечника у птиц разного типа питания // Межвузовский сборник научных трудов. – 1989. – С. 167–173.
  3. Кирикова Т. А., Антоновский А. Г. Использование куликами кормового макрозообентоса Молочного лимана в период миграции // Бранта: сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 2007. – Вып. 10. – С. 74–97.
  4. Козлова Е. В. Ржанкообразные. Подотряд Кулики Ч. 2. Фауна СССР. Птицы. – М.-Л.: Издательство АН СССР. – 1961. – Т. 2, Вып. 1. – 502 с.
  5. Лакин Г. Ф. Биометрия: Учебное пособие [для биологических специальностей вузов]. – М.: Высш. шк., 1990. – 351с.
  6. Ликова І. О. Динаміка морфометричних показників органів травлення куликів на міграційних зупинках // Біологія та валеологія. – 2014. – Вип. 16. – С. 29–36.
  7. Ликова І. О. Зміни жирнокислотного складу ліпідів у тканинах різних органів куликів у передміграційний період // Бранта: сборник научных трудов Азово- Черноморской орнитологической станции. – 2012. – Вип. 15. – С. 94–101.
  8. Харченко Л. П., Лыкова И. А. Изменения жирнокислотного состава липидов в тканях самцов турухтана (Philomachus pugnax L.) на промежуточных миграционных остановках Азово-Черноморского региона // ВісникЧеркаського ун-ту (Серія «Біологічні науки»). – 2012. – Вып. 39, № 252. – С. 131–139.
  9. Харченко Л. П., Лыкова И. А. Литоральные беспозвоночные в питании куликов на миграционных остановках в Азово-Черноморском регионе // Экология и ноосферология. – 2014. – Вып. 25, № 1-2. – С.69–82. https://doi.org/10.15421/031407
  10. Харченко Л. П., Ликова І. О. Лімфоїдні структури травного тракту куликів (Charadrii) // Вісник ХНУ (серія «Біологія»). – 2013. – Вип. 17, № 1056. – С. 137–146.
  11. Харченко Л. П., Ковтун М. Ф. Закономерности морфофункциональной организации пищеварительной системы птиц различных трофических специализаций: анатомо-гистологическое строение органов пищеварительной системы диких видов птиц // Орнитология. – 2011. – Вып. 36. – С. 27–38.
  12. Черничко И. И. Видовой состав и миграции куликов на Азово-Черноморском побережье Украины // Збірник праць Зоологічного музею. – 2010. – № 41. – С. 154–209.
  13. Chernichko I. I. (2010). Characteristics of Sex and Age Composition of Calidris alpine (Aves, Charadriiformes) Migrating Across Sivash. Vestnik Zoologii, 44(5), 433–444. https://doi.org/10.2478/v10058-010-0029-3
  14. Kovtun, M. F., Lykova, I. O. & Kharchenko, L. P. (2018). The Plasticity and Morphofunctional Organization of the Digestive System of Waders (Charadrii) as Migrants. Vestnik Zoologii, 52 (5), 417–428. https://doi.org/10.2478/vzoo-2018-0043
  15. Khomenko S. V. (2003). Feeding Ecology of Curlew Sandpiper, Calidris ferruginea, During Spring Stopover in the Sivash Bay (Ukraine). Vestnik Zoologii, 37 (2), 97–99.
  16. Lykova I. O., Kovtun M. F., Kharchenko L. P. & Kratenko R. I. (2019). Plasticity of digestive system of waders (Charadrii) as migrants (peculiarities of fat accumulation and the source of essential polyunsaturated fatty acids during migratory stops in the Azov- black Sea region). Vestnik Zoologii, 53 (4), 335–348. https://doi.org/10.2478/vzoo-2019-0032