Випуски видання > Випуск №9 (2006)

До питання про післягніздові переміщення і міграції куликів на заході Миколаївської області

Редінов К. О.

Спостереження за міграціями куликів проводилися на штучних ставках, р. Березань і р. Чічіклея у Миколаївській області. Обліки проведені протягом 310 днів (весною – 99, літом – 165, восени – 41, зимою – 5) у 1990-2004 рр. Відмічено 25 видів куликів. Гніздові види – чайка, пісочник малий, кулик-довгоніг, коловодник звичайний. Численними видами (101-200 зустрічей за всі роки) є чайка і брижач. Звичайними (21-100) – пісочник малий, кулик-довгоніг, коловодники лісовий, болотяний, великий, звичайний, чорний і ставковий, набережник, баранець звичайний, грицик великий. Малочисельними (6-20) – побережники малий і чорногрудий. Рідкісними (1-5) – пісочник великий, хрустан, кулик-сорока, плавунець круглодзьобий, побережники білохвостий, червоногрудий та болотяний, баранець малий, слуква, кульон великий, дерихвіст лучний.

Для шести видів характерний літньо-осінній пік міграції (чайка, грицик великий, баранець звичайний, коловодники великий, чорний та ставковий). Чисельність пісочника малого кулика-довгонога, баранця звичайного, коловодників лісового, великого, чорного та ставкового є дещо вищою у літньо-осінній період ніж у весняний. Для брижача пік міграції припадає на весняний період.