Випуски видання > Випуск №9 (2006)

Загальні аспекти стану фауни птахів Криму Повідомлення 1. Досвід ревізії авіфауністичних списків

Костін С.Ю.

За більш як 200-річний період досліджень авіфауни Криму різними дослідниками було складено низку регіональних списків птахів. Серед таких окремо стоять праці О.М. Нікольського (1891/92), І.І. Пузанова (Puzanow, 1933), Ю.В. Костіна (1983). В них відображені основні етапи у дослідженні птахів півострова, де наводяться близькі за формальними показниками списки. Через різницю методологічних підходів, повноти охоплення території та інтенсивності досліджень, ці списки майже неможливо порівняти без спеціального аналізу, а формальні статистичні показники не відображають наявного стану питання. Через це критичний перегляд складу фауни півострова та характеру перебування видів у часі є актуальним питанням сучасного етапу регіональних фауністичних досліджень. Ціль публікації, на наш погляд, у критичному перегляді фауністичних списків та виборі критеріїв з уніфікації списків, складених у різні періоди дослідження авіфауни. У даному повідомленні наведено досвід ревізії різних за часом списків, а також складання списку рецентної авіфауни півострова, які у подальшому можуть бути використані для аналізу динаміки як складу фауни птахів, так і орнітокомплексів за останні 200 років.

Матеріал та методика

Відмінності в об’ємах списків авіфауни у різних авторів зумовлені переважно різницею у трактовці фауністичних реєстрацій. Широке застосування нових методів та технічних можливостей у практиці орнітологічних досліджень (відлов, фотографування) дозволяє включати нові види у регіональні фауністичні списки без колектування.  Наявність колекційного екземпляру приймається нами як основний критерій відбору видів при складанні списків регіональної фауни. В даному контексті особливе значення набуває наявність номеру у видовому списку як ознака достовірності його перебування у регіоні. З метою отримання порівняних фауністичних списків у зведену таблицю нами включені таксони у тому об’єм та номенклатурі, як вони прийняті у Л.С. Степаняна (1990). У роботі список авіфауни приводиться на видовому рівні, тоді як питання перебування ряду популяцій птахів рангу підвидів потребує спеціального дослідження.

Базовими публікаціями при створенні анотованого списку були монографії О.М. Нікольського (1891/92), І.І. Пузанова (1933), Ю.В. Костіна (1969, 1983). Для складання списку рецентної авіфауни регіону, були використані усі доступні літературні джерела, з урахуванням архівних матеріалів Ю.В. Аверіна, Ф.А. Кисельова, М.А. Воїнственського, Ю.В. Костіна, а також власні дослідження за період з 1967 по 2005 рр.

Результати та їх обговорення

За всю історії досліджень птахів Криму – з 1736 по 2005 рр. у спеціальній літературі для регіону приводяться відомості про 362 види птахів. З них відокремлюється група видів, знайдених тільки у викопному стані: олуша північна (Sulabassana), куріпка біла (Lagopuslagopus), куріпка тундряна (Lagopusmutus), тетерук (Lyrurustetrix), клушиця (Pyrrhocoraxpyrrhocorax), галка альпійська (Pyrrhocoraxgraculus), горобець кам’яний (Petroniapetronia), в’юрок сніговий (Montifringillanivalis) (Воїнственський, 1965, 1967; Бурчак-Абрамович, 1977). Кеклик (Alectorischukar) та фазан (Phasianuscolchicus) входять до складу сучасної авіфауни півострова, проте не включені до списків авіфауни при дослідженні фауногенезу через те, що вони є інтродуцентами.

Висновки

Нумерований список птахів у монографії О.М. Нікольського (1891/92) складається з 299 таксонів, у тому числі 23 види, у достовірності перебування яких автор мав сумніви та часто наводив на підставі вказівок ряду авторів, проте без наявності колекційних екземплярів, 5 підвидів (шпак звичайний, сорокопуд сірий та ін.). Таким чином, авіфауна достеменно відмічених видів птахів Криму наприкінці XIX ст. нараховувала не 299, а 270 видів.

На рівні видів «Указник кримських птахів» І.І. Пузанова (1933) список налічує 306 таксонів, з яких 5 видів наведені у лапках, що за визначенням автора означає, що перебування не доведене. Не зовсім зрозуміло смислове навантаження визначення – err, яке може означати як «помилковий», так і «випадково залітний, який буває у пошуках їжі». Група видів в «Указнику» з такою характеристикою налічує 24 таксони. Значить, перелік птахів, які «дійсно були спостережені» у Криму може налічувати від 277 до 301 видів. Для порівняльного аналізу та виявлення динаміки видового складу можливо використання списків: О.М. Нікольського (1891/92), який включає 270 видів (а не 299 таксонів), дисертації Ю.В. Костіна (1969) – з 280 (а не 286) видів та його монографії (Костін, 1983) – з 295 (а не 301) видів, а також той, що складений нами, який налічує 302 види (з акліматизованими - 304). Найбільш спірними та такими, що заслуговують на включення у склад сучасної авіфауни, є ще 6 видів: пісочник товстодзьобий, рябок білочеревий, саджа, сич волохатий, стінолаз, вівсянка-крихітка. А також група 5 видів, які біли відловлені павутинними тенетами: кобилочка-цвіркун, очеретянка садова, берестянка мала, кропив’янки співоча та середземноморська. Отримання колекційних екземплярів згаданих видів – справа часу, та у випадку їх появи склад авіфауни півострова може налічувати 313-315 видів птахів. Подальша розробка питання про сучасний стан фауни птахів Криму передбачає критичний аналіз характеру перебування видів, а також зміни статусу в часі у зв’язку з антропогенною трансформацією ландшафтів півострова. Крім цього, актуальним є проведення екоценотичного та гео-генетичного аналізу складу авіфауни регіону.