Випуски видання > Випуск №8 (2005)

Осіння міграція лучної очеретянки (Acrocephalus schoenobaenus) на заході України

О.С. Закала

Динаміка вилову лучної очеретянки у літньо-весняний період має вигляд кривої (мал.2), на яку сильний вплив (часто негативний) мають погодні умови та кількість жирових запасів птахів. Інтенсивність міграції (ІМ) відрізняється в різні роки і залежить від кліматичних умов, кормових ресурсів та фізіологічного стану птахів. Найвища інтенсивність міграції очеретянки за період з 1995 по 2002 рр. відзначалася в 1996 (2.27 птаха на сітку), найнижча - в 1997 р. (0.52) (рис.7.). Протягом доби найвища ІМ відзначена відразу після світанку (з 6:00 до 7:00 - 24.8% птахів), під час зупинки птахів після нічного прольоту і невелика - в передвечірні години (3.9%), що, мабуть, пояснюється збільшеною активністю нічних мігрантів (рис.4). Добова ІМ залежить від температури повітря і наявності опадів. При високій температурі і під час дощу птахи не ловилися (рис. 5, 6). З кінця серпня-початку вересня у птахів помітно збільшується жирність (рис.9). Дорослі особини лучної очеретянки, виловлені в період міграції, відрізнялися більш високими жировими запасами (рис.8) і середньою масою тіла (p <0.01) (табл. 4), ніж молоді птахи (табл. 3). Міграція дорослих птахів починається раніше, і вже до середини вересня міграційні зграї складаються лише з молодих особин (рис.2). Останні довше затримуються на міграційній зупинці. Для молодих лучних очеретянок є характерними післягніздові розльоти. Під час міграційного періоду крила і хвіст у цих птахів ще не повністю розвинені. Дані кільцювання і повернень вказують на те, що птахи північно-європейських популяцій летять через територію Західної України, а проліт західно-українських птахів йде в південно-західному напрямку. Три особини виду з Естонії та 1 особина з Фінляндії були відзначені в орнітологічному заказнику «Чолгинський». Один «чолгинський» птах зустрінутий в Фінляндії (рис.10).