Випуски видання > Випуск №8 (2005)

Видовий склад, сезонна динаміка і біотопічний розподіл лелекоподібних птахів у південному Криму

М.М. Бескаравайний

У південній частині Криму ряд лелекоподібних залишається слабко вивченою групою. У статті наводиться видовий склад і розглядаються особливості перебування лелекоподібних в сезонному аспекті. Дана оцінка ролі основних біотопів.

Матеріал і методика

Узагальнено матеріали 29-річних досліджень (1976-2004) в південній частині Криму, головним чином на узбережжі. Регулярні спостереження проводилися на 4-х ділянках. Реєструвалися всі факти зустрічей лелекоподібних з фіксацією кількості птахів, що спостерігалися, типу місцеперебування та напрямки прольоту. Власні дані склали більше 800 локальних спостережень і кількісних обліків.

Стисла характеристика району досліджень

Південний берег Криму відноситься до області субсередземномор’я провінції гірського Криму. Довжина берегової лінії складає 160 км. Клімат середземноморський, з теплою зимою. Рослинність відноситься до нижнього лісостепового поясу. Ландшафтно-екологічні характеристики сприятливі для використання регіону птахами в якості міграційного коридору і для зимівлі.

Видовий склад

Наведено дані щодо особливостей та строків перебування 13 видів: Botaurus stellaris (L.,), Ixobrychus minutus (L.), Nycticorax nycticorax (L.), Ardeola ralloides (Scop.), Bubulcus ibis (L.), Egretta alba (L .), Egretta garzetta (L.), Ardea cinerea L., Ardea purpurea L., Platalea leucorodia L., Plegadis falcinellus (L.), Ciconia ciconia (L.), Ciconia nigra (L.).

Загальні закономірності сезонної динаміки

Максимальне різноманіття лелекоподібних спостерігається в період осінньої міграції (13 видів), яка проходить з лютого-березня по травень. Проліт, переважно, йде вздовж берегової лінії, у деяких видів переважає східний і північно-східний напрямок. В середині літа зустрічається 9 видів, чапля сіра - регулярно. Осіння міграція (не менш ніж 11 видів) проходить з серпня по жовтень, але регулярність зустрічей і чисельність птахів у цій час значно нижче, ніж навесні. Зимують 4 види, регулярно – чепура велика. 

Біотопи
До місцеперебувань, що використовуються, належать такі ландшафтно-екологічні елементи:
1) прісноводні біотопи антропогенного і природного походження (озеро Бараколь), водотоки (11 видів, бугайчик гніздиться). Поява великої кількості штучних водойм стала причиною розселення бугайчика, а також покращила кормові умови для пролітних і зимуючих птахів (регулярно зустрічаються 7 видів); 2) морський берег (9 видів, це улюблений біотоп чаплі жовтої і чепури малої); 3) деревна рослинність (9 видів, найбільш часто відзначається квак).

Висновок
Зареєстровано 13 видів лелекоподібних. Бугайчик гніздиться, інші види - мігруючі, кочові або зимуючі. Біотопи, що використовуються - прісноводні водойми, морський берег і рідкостойна деревна рослинність. Обводнення кримських степів спричинило зміни у чисельності і термінах прольоту 4 видів.