Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Костин, С. Ю., Тарина, Н. А. (2005). Послегнездовое распределение и миграции веслоногих и голенастых птиц северо-западной части Крыма. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 8, 80-95 Ключові слова: веслоногі, голінасті, гніздовий сезон, поширення, міграція, північний захід Криму Перегляди: 464 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №8 (2005)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 80-95

Післягніздовий розподіл і міграції веслоногих і голінастих птахів північно-західної частини Криму

С.Ю. Костін, Н.О. Таріна

В публікації наводиться матеріал, що стосується поширення та чисельності веслоногих і голінастих птахів в північно-західній частині Криму поза гніздовим сезоним (літовки, після гніздові переміщення, проліт, зимівлі). Публікація продовжує раніше розпочату роботу (Костін, Таріна, 2004) щодо складання огляду сучасного стану цих таксонів в регіоні.
Розглянута територія охоплює частину Каламітської затоки до коси оз.Сакського на півдні, кримське узбережжя Каркінітської затоки на півночі до долини р.Воронцовка на північному сході і Тарханкутський піднесено-рівнинний степ на заході.
Основу публікації склали матеріали, отримані авторами в 1983-2004 рр. Також оброблено літературні та архівні джерела.

Результати та обговорення

Під час післягніздових кочівель (з перших чисел червня до кінця вересня) чисельність голінастих збільшується втричі порівняно з початком гніздового періоду і становить 6-7 тис. особин. Під час осінньої міграції чисельність голінастих зменшується за рахунок розльоту місцевих особин, а міграційні не дають відчутних сплесків чисельності. Взимку в регіоні тримається приблизно 500-700 особин голінастих птахів, головним чином очепури великої та чаплі сірої, а також близько 100-160 особин великого баклана. Поодинокі особини інших представників веслоногих і голінастих птахів (баклан малий, бугай) взимку зустрічаються рідко. Загальну чисельність голінастих на весняному прольоті можна оцінити в 3,5-4 тис. особин, з яких 2,5-3 тис. складають місцеві птахи, що прилітають до місць гніздування. Найбільш масові літні кочівлі особин, що не розмножуються (до 2,5-3 тис.) відзначені у веслоногих птахів (баклан великий, пелікан рожевий). Чисельність голінастих на літовці досягає 1000-1500 особин.

Загальна тривалість весняної міграції становить 105-110 днів - з другої декади лютого до перших чисел червня, пік прольоту припадає на квітень. Осіння міграція триває 130-140 днів - з другої половини липня до першої декади грудня з піковими значеннями в кінці вересня-жовтні. Формування зимівельного комплексу завершується в другій декаді грудня, а розпадається він в середині лютого.

Головними районами зимівлі баклана великого є Східне Приазов'я, Чорноморський і Середземноморський басейни. Для розглянутих представників голінастих птахів - південне Причорномор'я, Середземномор'я, Центральна і Західна Африка.

Висновок

У північно-західній частині Криму зустрічається 5 представників ряду веслоногих і 13 видів лелекоподібних птахів, які відносяться до 3 родин: Ardeidae (9 видів), Threskiornithidae (2 види), і Ciconiidae (2 види).

За останні 40 років відбулися глибокі зміни в розподілі, чисельності та характері поширення представників розглянутих рядів. До категорії зимуючих додалося 3 види чаплевих (бугай, чепурна велика і чапля сіра) і 2 види веслоногих птахів (баклани великий і малий).
З категорії рідкісних залітних, пелікан рожевий та косар стали гніздуючими, звичайними пролітними і літуючими видами. За останні 15-20 років початок весняного прольоту чапель сірої і рудої, чепури великої, косара змістилися на більш ранні терміни, тим самим, збільшилася тривалість міграцій в середньому на 1,5 місяці. З'явилися докази прояви осілості у частини популяції великої чаплі сірої і очепури великої. Нез'ясованим залишається маршрут, яким каравайки, сірі чаплі та очепури малі летять на місця зимівлі в Африці. Не встановлені місця зимівлі «Лебедячих» гніздових угруповань бугая і бугайчика, чапель жовтої та рудої, косара.

Читати pdf-версію статті