Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Багрикова, Н. А., Костин, С. Ю. (2005). Биоценотические связи растительности и колониально гнездящихся веслоногих и голенастых птиц на Лебяжьих островах. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 8, 27-43 Ключові слова: веслоногі, голінасті, гніздування, рослинність, біоценотичні зв'язки, Лебедячі острови, Крим. Перегляди: 453 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №8 (2005)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 27-43

Биоценотичні зв'язки рослинності і колоніально гніздуючих веслоногих і голінастих птахів на Лебедячих островах

Н.О. Багрікова, С.Ю. Костін

Особливістю колоній голінастих на Лебедячих островах є те, що вони сформувалися до появи аналогічних Сиваських плавневих комплексів та принципово відрізнялися від них і від колоній Північного Приазов'я ступенем острівної ізоляції, структурою рослинного покриву і гідрохімічними характеристиками. У публікації основна увага приділяється особливостям біотопічного розподілу колоній веслоногих і голінастих птахів і середовище-утворюючому значенню баклана великого на Лебедячих островах.

Матеріалом для цього повідомлення послужили дослідження, проведені на Лебедячих (Сари-Булатських островах) в1997-2000 рр. Флористичний склад і розподіл рослинних асоціацій вивчалися традиційними методами флористичних і геоботанічних досліджень (за домінантним принципом), а особливості розміщення колоній голінастих і веслоногих птахів - методом великомасштабного картування (Александрова, 1964; Воронов, 1964). Матеріал по птахам зібрано при проведенні абсолютних обліків їх чисельності в колоніях за стандартною методикою (Черничко, Сіохін та ін., 1993).

Проведені нами дослідження дають можливість зробити наступні висновки. На контрольній ділянці рослинність, спочатку представлена ​​полиновою асоціацією з проективним покриттям не менш ніж 40%, в перший рік, після майже повного її знищення на місці колонії, через ряд послідовних сукцесійних змін до наступного сезону трансформувалася в практично моновидові зарості лободи з проективним покриттям 100% і висотою до 1.5 м. Потім, на третій рік навесні, під відмерлими сухими пагонами лободи відзначалися низькорослі ефемери, які закінчили вегетацію не пізніше червня. Після їх відмирання, ділянка, площею близько 300 м2  представляла собою практично голий черепашковий фрагмент з поодинокими збереженими рослинами.

Значний вплив баклана на острівні біоценози відбувається через активну трансформацію рослинності, що спричиняється до збіднення ценотичної структури острівних комплексів (заміна багаторічників однорічниками), витіснення з місць гніздування окремих видів (мартин каспійський, крячок каспійський), що побічно веде до скорочення їх середовищ існування.

 

Читати pdf-версію статті