Випуски видання > Випуск №8 (2005)

Биоценотичні зв'язки рослинності і колоніально гніздуючих веслоногих і голінастих птахів на Лебедячих островах

Н.О. Багрікова, С.Ю. Костін

Особливістю колоній голінастих на Лебедячих островах є те, що вони сформувалися до появи аналогічних Сиваських плавневих комплексів та принципово відрізнялися від них і від колоній Північного Приазов'я ступенем острівної ізоляції, структурою рослинного покриву і гідрохімічними характеристиками. У публікації основна увага приділяється особливостям біотопічного розподілу колоній веслоногих і голінастих птахів і середовище-утворюючому значенню баклана великого на Лебедячих островах.

Матеріалом для цього повідомлення послужили дослідження, проведені на Лебедячих (Сари-Булатських островах) в1997-2000 рр. Флористичний склад і розподіл рослинних асоціацій вивчалися традиційними методами флористичних і геоботанічних досліджень (за домінантним принципом), а особливості розміщення колоній голінастих і веслоногих птахів - методом великомасштабного картування (Александрова, 1964; Воронов, 1964). Матеріал по птахам зібрано при проведенні абсолютних обліків їх чисельності в колоніях за стандартною методикою (Черничко, Сіохін та ін., 1993).

Проведені нами дослідження дають можливість зробити наступні висновки. На контрольній ділянці рослинність, спочатку представлена ​​полиновою асоціацією з проективним покриттям не менш ніж 40%, в перший рік, після майже повного її знищення на місці колонії, через ряд послідовних сукцесійних змін до наступного сезону трансформувалася в практично моновидові зарості лободи з проективним покриттям 100% і висотою до 1.5 м. Потім, на третій рік навесні, під відмерлими сухими пагонами лободи відзначалися низькорослі ефемери, які закінчили вегетацію не пізніше червня. Після їх відмирання, ділянка, площею близько 300 м²  представляла собою практично голий черепашковий фрагмент з поодинокими збереженими рослинами.

Значний вплив баклана на острівні біоценози відбувається через активну трансформацію рослинності, що спричиняється до збіднення ценотичної структури острівних комплексів (заміна багаторічників однорічниками), витіснення з місць гніздування окремих видів (мартин каспійський, крячок каспійський), що побічно веде до скорочення їх середовищ існування.