Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Потапов В, О. . (2001). Орнитофауна регионального ландшафтного парка «Измаильские острова». Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 4, 25-41 Ключові слова: птахи, сезонні аспекти орнітофауни, регіональний ландшафтний парк «Ізмаїльські острови» Перегляди: 708 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №4 (2001)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 25-41

Орнітофауна регіонального ландшафтного парку «Ізмаїльські острови».

Потапов О. В.

Регіональний ландшафтний парк «Ізмаїльські острови» (РЛП) створений у 1996 році на 3-х островах внутрішньої дельти Кілійського рукава Дунаю, в межах Ізмаїльського району Одеської області (мал.). До складу РЛП входять: Малий Татару (45º21'Е, 29º00'N), Малий Далер (45º22'Е, 26º06'N) та Великій Далер (45º23'Е, 29º06'N). Загальна площа островів парку становить близько 1300 га (М. Татару -738, М.Далер - 258 і Б.Далер - 370 га). Острови РЛП мають алювіальне походження. Рельєф островів сформований русловими валами, на яких росте заплавний ліс (Salix alba, Populus alba і Р.nigra Ulmus laevis, Fraxinus lanceolata, Querqus robur) у поєднанні з луговою рослинністю. В підліску поширені зарості Rubus caesius. У заплавному лісі виростають також Vitis sylvestris і Periploca graeca. Центральні ділянки островів знижені і залиті водою (плавні). Площа відкритого водного дзеркала островів різна. Систематичні дослідження птахів островів проводилися з липня 1997 по серпень 2000 під час маршрутних і точкових обліків. Колоніальні поселення нанесено на мапу. Проведено абсолютні (для колоніальних видів птахів) та оціночні обліки на маршрутах і контрольних ділянках (для більшості лісових птахів і поодиноких птахів, що гніздяться водно-болотного комплексу). Всього на островах РЛП проведено 176 облікових днів. За період дослідних робіт на території РЛП нами відзначено присутність 161 видів птахів, з яких 93- гніздяться на островах або сусідніх територіях. У дельті Дунаю гніздиться 176 видів птахів (Radu, 1979). Острівні орнітокомплекси біднішими за своїм складом. За період наших досліджень на островах РЛП відзначено достовірне гніздування 60 видів птахів. Ще 17 видів гніздилися нерегулярно. Представники 13 видів розмножувалися на суміжних територіях і регулярно відвідували острова в гніздовий період. Нижче надані короткі нариси для 49 видів птахів, щодо яких є більш повініша інформація. Динаміка колоніальних видів відображена в таблиці 1, а загальний склад фауни і статус окремих видів - у таблиці 2. При загальній площі в 1300 га тут відзначена половина всієї орнітофауни регіону. У складі орнітофауни відзначений 21 вид, що входить до списків Червоної Книги України; 4 види (Pelecanus crispus, Rufibrenta ruficollis, Aythya nyroca, Aquila clanga) знаходяться в Європі під глобальною загрозою зникнення, причому один з них (Aythya nyroca) гніздиться. Максимальною видовою різноманітністю відрізняються центральні плавневі ділянки - місця регулярного гніздування Phalacrocorax carbo і Phalacrocorax pygmeus, Nycticorax nycticorax, Ardea cinerea, Ardea purpurea, Egretta alba, Egretta garzetta і Ardeola ralloides, Larus ridibundus і Larus cachinnans, Chlidonias hybrida. Нерегулярно гніздяться Platalea leucorodia і Plegadis falcinellus. 60% від загального числа колоній розміщувалися на Великому Далері, на Малому Далер реалізовано лише 29% можливостей. Плавневі ділянки островів Малого Далера і Малого Татару - головні місця гніздування чайкових птахів. Колонії двох видів бакланів і чапель переважно зосереджені на острові Великий Далер. Важливим місцем гніздування є ділянки заплавного лісу (Haliaeetus albicilla, Columba palumbus, Driocopus martius, Picus canus, Dendrocopus major Phoenicurus phoenicurus, Luscinia luscinia, Parus major, Parus caeruleus та ін.). Плеси в центральних частинах островів - місця зупинок мігруючих і літуючих водоплавних і навколоводних птахів: Phalacrocorax pygmeus (до 1500 особин); Phalacrocorax carbo (до 3000 особин); Pelecanus onocrotalus (до 1300 особин); Ciconia nigra (10-15 особин); Anser anser (до 2200 особин); Aythya ferina (до 1200 особин); Aythya fuligula (до 800 особин); Aythya nyroca (до 200 особин); Pandion haliaetus (поодинокі особини); Chlidonias hybrida (до 1500 особин); Hydroprogne caspia (поодинокі особини).

Читати pdf-версію статті