Випуски видання > Випуск №24 (2022)

Особливості міграційних переміщень через територію україни мартинів звичайних Chroicocephalus ridibundus з центрального регіону європейської території Російської Федерації

А. М. Полуда, А. О. Маркова

Територія України має надзвичайно важливе значення для мартинів звичайних під час осінньої міграції. Т. Шеварьова (Шеварева, 1965) вважала, що мартини із центральних областей Європейської території Росії приблизно на 3 місяці затримуються у середній і нижній течії Дніпра, у пониззі Дону та на Азовському морі. Вона називала це проміжним перельотом. Згідно О.Д. Попова-Бондаренко (1987), деякі особини долітають до гирл Дніпра, Дністра та Дунаю а напрямком руху є південно-західний. Тобто, протягом серпня-жовтня і, навіть, листопада перебувають на території, переважно України і практично не мігрують. Метою роботи є встановити чи дійсно у птахів цього виду є проміжний переліт і в які терміни проходить міграція із центральних областей Європейської території Росії через Україну. 
Стаття містить результати аналізу всіх прямих зворотів закільцьованих молодих мартинів звичайних (птахи першого року життя), яких помітили у 1927-1940 рр. на оз. Кийово (Московська обл., 256 знахідок), у 1957-1959 рр. на Горьківському водосховищі (Нижегородська обл., 204 знахідки) та у Рязанській обл. (65 знахідок). 
Для аналізу даних кільцювання мартинів (зворотів) і, в першу чергу з'ясування ступеню їхньої міграційної активності,  використовували декілька програм обробки. Зокрема, за допомогою ГІС-пакета «ArcView GIS 3.1» обчислювалися відстані між точками кільцювання і знахідок птахів, азимути між ними. Ця ж програма використовувалася для винесення цих точок на карти. Статистичні розрахунки векторів переміщення птахів при аналізі даних кільцювання проводились за допомогою програми Oriana v.4.0: середній вектор переміщень (μ), стандартна похибка середнього вектору (m), довжина середнього вектору (r), 95% довірчий інтервал середнього вектору, рівень значимості (p) по критерію Рейлі (Rayleigh test). Для порівняння середніх векторів двох груп птахів використовувався непараметричний тест Мардіа-Уотсона-Уилера (Mardiae-Watsone-Wheeler (MWW) test) (Batschelet, 1981). Для з'ясування ступеню подібності двох вибірок просторового розподілу зворотів використовувався тест Мардіа, програма розрахунку якого написана Дж.Хайнсом (Hines) і адаптована С.П.Харитоновим (1997). Для візуалізації даних щодо просторового розподілу знахідок закільцьованих молодих мартинів використовували методику ядерної оцінки щільності (Kernel Density Estimation) у ГІС-програмі в Quantum QGIS 3.10.10. Результатом чого є створення растру щільності (теплові карти) точок вхідного векторного шару на одиницю площі. Ядерну оцінку щільності розміщення точок реєстрації та побудови теплових карт проводили окремо для кожного місяця об’єднуючи дані із трьох гніздових угруповань.
Для з'ясування особливостей міграційних переміщень молодих мартинів (птахи першого року життя) кожного з трьох гніздових угруповань був проаналізований помісячний просторовий розподіл місць знахідок (зворотів) закільцьованих птахів.  Аналіз починався з липня, першого повноцінного місяця після закінчення гніздування переважної більшості мартинів, а закінчувався знахідками закільцьованих птахів у період зимівлі, тобто протягом грудня-лютого. Щоб зрозуміти, яка ступінь міграційної активності мартинів протягом конкретного місяця, проводився аналіз кількох показників і порівнювалися вони з аналогічними у попередньому чи наступному місяці. При цьому статистично перевірялась степінь достовірностей відмінностей, якщо вони були наявні. Зокрема, проводились розрахунки середньої відстані переміщень, середній вектор переміщень та точки середніх координат всіх знайдених птахів, для кожного звороту розраховувались відстань і азимут переміщення відносно материнської колонії.    
Були виявлені загальні закономірності у помісячному розподілі закільцьованих мартинів. Саме аналіз просторового розподілу, дає можливість оцінити ступінь міграційної активності (інтенсивність міграційних переміщень) в той чи інший відрізок часу. Для окремих гніздових угруповань були вирахувані точки середніх координат для кожного місяця (і зимового періоду, яких охоплює 3 місяці). Винесення цієї інформації на картосхеми наочно показує, що справжні міграційні переміщення мартинів з усіх колоній починаються ще у липні –  точка середніх координат знахідок птахів з оз. Кийово у цьому місяці знаходилась у Сумській обл. на відстані майже 600 км від колонії, тоді як подібні точки, які відносяться до знахідок «горьківських» і рязанських птахів у більш ніж у 2 рази ближчі до місць їхньої появи на світ, на 290,4 та 224,3 км відповідно. У серпні мартини з колонії Кийово практично зупиняють міграційну активність (переміщення точки середніх координат протягом цього місяця становить усього 78,4 км), тоді птахи з інших двох гніздових угруповань збільшують активність своїх міграційних переміщень (точки їхніх середніх координат перемістилися приблизно на 470 км). А загалом, протягом липня і серпня більша частина мартинів з Горьківського водосховища та Рязанської обл. здійснює масштабні перельоти – точки середніх координат за ці два місяці переміщуються на 760,3 км (для першого регіону) та на 694 км (для другого). У вересні ці птахи пригальмовують свою міграційну активність (точка середніх координат горьківських мартинів перемістилася усього на 37,6 км, а рязанських – на 111 км). Тоді як «кийовські», навпаки, збільшують – переміщення точки на 306 км. Протягом жовтня активність міграційних переміщень птахів з колонії Кийово знаходиться на низькому рівні (точка середніх координат  змістилася на 135,3  км у напрямку перпендикулярному генеральному – на північний захід). В той же час мартини з Горьківського водосховища і Рязанської обл. збільшують масштаби міграційних переміщень. А вже протягом листопада і, особливо, грудня птахи усіх трьох угруповань  здійснюють найбільш масштабні переміщення – зміщення точок середніх координат протягом останнього місяця на 403,6 км (птахи з колонії на оз. Кийово), 701,9 км (рязанські мартини), 861 км («горьківські» птахи). 
Важливо було з'ясувати, як результати нашого аналізу узгоджуються з висновками попередніх дослідників (Шеварева, 1965; Попова-Бондаренко, 1987). Вони стверджували, що мартини звичайні з центральноєвропейського регіону Росії, досягши на початку серпня території України, протягом приблизно трьох-чотирьох місяців (серпень-листопад) практично зупиняли міграційну активність. Згідно нашим даним, картина міграційних переміщень «кийовських» птахів, які дали звороти у 1927-1940 рр., трошки інша. Зокрема, вони мігрували за такою схемою – протягом липня, вересня, листопада і грудня птахи здійснювали значні міграційні переміщення, а в серпні та жовтні вони практично зупиняли міграційну активність. Ці зупинки дійсно територіально припадають на Україну, хоча протягом вересня відмічається активне переміщення птахів з північних і центральних областей у південні приморські. Мартини з Нижегородської та Рязанської обл. мігрують, як наводилося вище, так – активні переміщення більшість птахів здійснює у липні-серпні та жовтні-листопаді-грудні, а у вересні їхня міграційна активність мінімальна. 
Векторний аналіз напрямків (Mardiae-Watsone-Wheeler test) та аналіз просторового розподілу знахідок закільцьованих птахів (тест Мардіа) показали, що міграційні характеристики мартинів з колонії на оз. Кийово суттєво відрізняються від птахів з Рязанської обл. і особливо сильно від нижегородських – більшість птахів з цих двох регіонів осінні переміщення здійснює у одному коридорі. «Кийовські» птахи мігрують притримуючись більш південних напрямків (μ=201,9±1,6°), в порівнянні з «горьківськими» (μ=206,5±2,4°) і, особливо, з рязанськими (μ=212,9±3,4°). Точки середніх координат всіх знахідок закільцьованих мартинів з трьох областей знаходяться на території України, зокрема, з Горьківського водосховища – у Харківській обл. (50°10´ N; 36°22´ E), з колонії Кийово (Московська обл.) – у Кіровоградській обл. (48°29´ N; 32°26´ E), з Рязанської обл. – у Дніпропетровській обл. (47°53´N; 34°06´ E).  

Також є відмінності по часу перебування мартинів в районах рідних колоній у різних регіонах (до 100 км) – птахи з Московської та Рязанської обл. до вересня практично залишають їх. Тоді як значна частка особин з Горьківського водосховища перебувала в цьому районі протягом вересня (13 знахідок – 6,4% від усіх зворотів) та жовтня (8 знахідок – 3,9%). 
Територія України має надзвичайно важливе значення для мартинів з центральної частини європейської території Росії. Більша частина зворотів закільцьованих птахів з трьох регіонів, які ми аналізували, відносяться до території нашої країни – зокрема, ці частки від усіх знахідок рязанських мартинів становлять 72,3%, московських – 59,4%, нижегородських – 52,0%. Але, зрозуміло, що ці відсотки ще вищі у період міграцій. Наприклад, протягом серпня-листопада вони становили для перших 80% (44 знахідки з усіх 55 у цей період), для других – 70,5% (загальна кількість зворотів 193), для третіх – 57,7% (175 всіх зворотів). Все це свідчить, що міграційні маршрути переважної більшості цих мартинів проходять через територію України і, зрозуміло, що чим ближче колонія, то цей процент вищий: градація наступна – колонії у Рязанській обл. знаходять на відстані приблизно 500 км від кордону, «кийовська» колонія – 550 км, а «горьківська» – більш ніж 700 км. Частина птахів з останньої колонії мігрує східніше України – через Ростовську обл. і навіть, через Волгоградську і Астраханську.