Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: українська Цитувати: Бронсков, О. І., Кужель, К. В.,  Кужель, В. К. (2020). Гніздування очеретянки тонкодзьобої Acrocephalus melanopogon (Temminck, 1823) на південному сході України. Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 23, 5-16 Ключові слова: очеретянка тонкодзьоба, гніздування, Acrocephalus melanopogon albiventris, Північне Приазов’я, Донецька область Опубліковано он-лайн: 17.12.2020 Перегляди: 116 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №23 (2020)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 5-16

DOI: https://doi.org/10.15407/branta2020.23.005

Гніздування очеретянки тонкодзьобої Acrocephalus melanopogon (Temminck, 1823) на південному сході України

О. І. Бронсков 1, К. В. Кужель 2,  В. К. Кужель 2

1 - НПП «Меотида»;
2 - Українське товариство охорони птахів.

Територія України знаходиться між ареалами двох підвидів очеретянки тонкодзьобої Acrocephalus melanopogon (Temminck, 1823) – A. m. melanopogon (Temminck, 1823) та A. m. albiventris (Kazakov, 1974). У Північно-Західному Причорномор’ї доказаним є гніздування номінативного підвиду, інший же гніздиться у Східному Приазов’ї. До 2016 року ані у Північному Приазов’ї, ані на південному сході України загалом цей вид не відмічався. Однак відомі зустрічі поодиноких птахів у прилеглих регіонах під час міграцій на Східному Сиваші 21.10.2006 р. та на захід від гирла Дону на березі р. Міус 05.09.2011 р. Вперше у Донецькій області його сфотографували 24.04.2016 р. на р.Шайтанка поблизу с.Новодонецьке Великоновосілківського району Донецької області, а гніздування достовірно доведене 30.04.2020 р. на р.Мокрі Яли того ж району. На цій річці навколо відкритих ділянок акваторії подекуди зростають рослинні угруповання з різною пропорцією очерету звичайного (Phragmites australis) та рогозу вузьколистого (Typha angustifolia). Саме на таких ділянках річки спостерігалися самці очеретянки тонкодзьобої. На ділянці річки довжиною 600 м трималося 3-4 самця. Було відловлено 2 самця, які за забарвленням та промірами віднесено до підвиду A. m. albiventris. Птахи трималися в угрупованнях рогозу вузьколистого (Typha angustifolia). 19.05.2020 р. в одному із знайдених гнізд знаходилося 5 яєць. Розміри яєць, мм: 18.0х13.0; 18.0х12.9; 16.9х12.9; 17.6х12.9; 17.9х12.9. Гніздо знаходилося на висоті 250 мм над водою. Проміри гнізда, мм: D=85; d=50; H=53; h=43. Виказується припущення, що птахи з’явилися на гніздуванні на південному сході України внаслідок збільшення ареалу підвиду у північно-західному напрямку протягом останніх 20 років у зв’язку з потеплінням клімату. Цілком імовірним є знаходження нових локалітетів очеретянки тонкодзьобої на малих річках, великих ставках чи водосховищах у південній частині Донецької, східній частині Запорізької чи південно-східній – Дніпропетровської областей.

Читати pdf-версію статті
Лiтература:
  1. Андрющенко Ю. А., Ветров В. В., Дьяков В. А., Попенко В. М. Новые данные о некоторых птицах Донецкой и Луганской областей // Бранта: Сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 2013. – №16. – С. 115-119.
  2. Бардин А. В. Еще одна встреча тонкоклювой камышевки Acrocephalus melanopogon в окрестностях «Леса на Ворскле» // Русский орнитологический журнал. – 2005. – Т. 14. № 293. – С. 629-630. 
  3. Белик В. П. Современное состояние авифауны степного Подонья // Русский орнитологический журнал. – 1997. – №29. – С. 20-38.
    Белик В. П. К изучению динамики ареала соловьиной широкохвостки в Восточной Европе // Стрепет. – 2012. – Т. 10. № 1. – С. 78-92. 
  4. Беляченко А. В., Пискунов В. В., Беляченко А. А. О новых и редких видах птиц в волгоградском Заволжье // Русский орнитологический журнал. –2018. –Т. 27. №1563. – С. 529-549. 
  5. Герзон И. В., Волш М. К орнитофауне низовий Днепра // Бранта: Сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 2001. – № 4. – С. 125-126.
  6. Дядичева Е. А. К  вопросу о статусе тонкоклювой камышевки (Acrocephalus melanopogon) в Украине // Бранта: Сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 2006. – №9. – С. 13-18.
  7. Завьялов Е. В., Якушев Н. Н., Табачишин В. Г. Повторная встреча тонкоклювой камышевки Lusciniola melanopogon в Саратовской области // Русский орнитологический журнал. – 2002. – № 197. – С. 827-828.
  8. Зарудный Н. А. Птицы долины р.Орчик и окололежащей степи // Материалы к познанию фауны и флоры Российской империи. Отд. зоол. – 1892. – № 1. – С. 138‑155.
  9. Зарудный Н. А. Несколько заметок по орнитофауне Харьковской и Полтавской губерний // Орнитол. вестник. – 1911. – Т. 3–4. – С. 272-285.
  10. Иваницкий В.В., Квартальнов П.В., Маркитан Л.В, Марова И.М. Камышевки (ACROCEPHALUS, SYLVIIDAE) на лиманах Восточного Приазовья: механизмы экологической сегрегации и смена стаций в сообществе с высоким видовым разнообразием // Зоологический журнал. – 2007. – Т. 86. № 8. – С. 966-977. 
  11. Казаков Б. А. Распространение и систематический статус тонкоклювой камышовки (Acrocephalus melanopogon) в Европейской части СССР // Вестник зоологии. – 1974. – № 2. – С. 15–19.
  12. Квартальнов П. В. Структура сообщества камышевок юга Росии: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук: специальность 03.00.08 «зоология». – Москва, 2005. – 24 с.
  13. Кривицкий И. А. Птицы СССР. Славковые: Широкохвостка. Сверчки. Тонкоклювая камышевка. – Харьков: Изд-во Харьк. нац. ун-та им. Каразина, 2000. – 170 с. 
  14. Кузьмин А. Тонкоклювая камышевка [Электронный ресурс]. URL: https://erbirds.ru/v2photo.php?l=ru&s=009300001&n=1&si=rus (дата обращения: 12.06.2020).
  15. Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко И. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование.  –Киев: Наукова думка, 1985. – 224 с. 
  16. Маркитан Л. В. О размножении тонкоклювой камышевки в Восточном Приазовье // Мат-лы Межд. конф. (XI Орнитол. конф.). –Казань: Матбугатйоргы, 2001. – С. 400-401. 
  17. Маркитан Л. В. Сравнительная экология некоторых видов камышевок (AVES, SYLVIDAE, ACROCEPHALUS) в Восточном Приазовье: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук: специальность 03.00.08 «зоология». – Ставрополь, 2004. – 24 с. 
  18. Надточий А. С. Современное состояние фауны славковых Северо-Востока Украины // Мат-лы XI Межд. Орнитол. конф. – Казань: Матбугатйорты, 2001. – С. 460-461.
  19. Овчинникова Н. П. Птицы водно-болотных стаций окрестностей заповедника «Лес на Ворскле» (Белгородская область) // Русский орнитологический журнал. – 1999. – № 70. – С. 10-23.
  20. Панченко П. С. К орнитофауне острова Джарылгач (Херсонская область) // Птахи Азово-Чорноморського регіону: Матеріали 34 наради Азово-Чорноморської орнітологічної групи (м. Одеса, 16–18 жовтня 2015 р.). – Одеса, 2015. – С. 42‑57.
  21. Полуда А. М. Очеретянка тонкодзьоба Lusciniola melanopogon // Енциклопедія мігруючих видів диких тварин України / Загальна редакція Полуди А. М. – Київ, 2018. – C. 519-520.
  22. Полуда А. М., Дядичева Е. А., Гаврись Г. Г., Давыденко И. В. Характеристика видового состава и численности околоводных воробьиных птиц Стенсовско-Жебриянских плавней // Бранта: Сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 2000. – № 3. – С. 39-53.
  23. Русев И. Т. О находке тонкоклювой камышевки в дельте Днестра // Беркут. –2006. – Т. 15. № 1–2. – С. 207-208.
  24. Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. – М.: Наука, 1990. – 728 с. 
  25. Baker K. 1997. Moustached warbler Acrocephalus melanopogon // Warblers of Europe, Asia and North Africa. Helm Identification Guide Series. – Princeton University Pres. – P. 165-167.
  26. Clements J. F., T. S. Schulenberg, M. J. Iliff, S. M. Billerman, T. A. Fredericks, B. L. Sullivan, and C. L. Wood. 2019. The eBird/Clements Checklist of Birds of the World: v2019 [Электронный ресурс]. URL: https://www.birds.cornell.edu/clementschecklist/download/ (дата обращения: 30.05.2020).
  27. Cramp S. 1992.Handbook of the Birds of Europe, the Middle East, and North Africa: Warblers. – Oxford - New York: Oxford University Press. – 728 p.
  28. Nordmann A. 1840. Observations sur la faune Pontique. Voyage dans la Russie méridionale et la Crimee en 1837 sous la direction de M.Anatole Demidoff. – Paris. – P. 73–108.
  29. Svensson L. 1992. Identification Guide to European Passerines. – Stockholm. – 368 p.