Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Падіння чисельності мартина жовтоногого Larus michahellis J. F. Naumann на Кримському півострові на межі ХХ–ХХI століть
О. М. Цвелих
Тільки нещодавно з'ясувалося, що на приморських скелях Криму гніздиться не Larus cachinnans, а його вид-двійник – Larus michahellis (Цвелых, 2016). Стало очевидним, що до цього виду слід відносити зібрані раніше дані з біології та чисельності мартинів, що гніздилися на скелях морського узбережжя Криму. Аналіз музейних колекцій, опублікованих фотографій та старих публікацій показав, що жовтоногий мартин гніздиться на приморських скелях Кримського півострова здавна, принаймні, з початку ХХ століття, а не з'явився тут у недавні часи.
Результати обліків в істотно віддалених одне від одного поселеннях Larus michahellis у Криму показали, що на межі 1990-х–2000-х років відбулося істотне дво-трикратне падіння чисельності виду. По берегах Гераклейського півострова між мисами Херсонес і Фіолент у 1994 р. гніздилося близько 100 пар мартинів, а у 2002 р. тут було зареєстровано всього 32 пари. Чисельність мартинів, що гніздилися на скелястому морському узбережжі біля гори Опук, у 1992 р. складала 25-30 пар, а до 1999 р. вона знизилася до 11-14 пар. На узбережжі мису Казантип у 1992 році гніздилося 10-15 пар мартинів, а до 2005 року тут залишилося не більше 5-7 пар. За період 1992-2005 рр. чисельність мартинів що гніздилися на морському узбережжі Карадазького заповідника знизилася з 60 до 25 пар. Згідно аналізу опублікованих даних регулярних багаторічних обліків жовтоногих мартинів у Карадазькому заповіднику, чисельність виду закономірно і достовірно (r = –0,740, p < 0,001) знижувалася починаючи з 1980-х років, а до початку 2000-х вона досягла мінімуму. З використанням складеного за цими даними рівняння і відомостей про загальну чисельність виду у Криму на початку 2000-х років отримана розрахункова чисельність Larus michahellis в Криму в різні роки. Наприклад, розрахункова чисельність виду на Кримському півострові у 1980 р. склала приблизно 800 пар, у 1990 р. – 530 пар, а у 2000 р. – 250 пар.
Лiтература:
- Аверин Ю. В. Птицы горы Опук как источник заселения защитных лесных насаждений Керченского полуострова // Труды Крымского филиала АН СССР. Зоология. – 1951. – 2. – С. 11–19.
- Бескаравайный М. М. Птицы морских берегов Южного Крыма / Симферополь: Нижня Оріанда, 2008. – 160 с.
- Бескаравайный М. М., Костин С. Ю. Керченский полуостров // Численность и размещение гнездящихся околоводных птиц в водно-болотных угодьях Азово-Черноморского побережья Украины. – Бранта: Мелитополь – Киев. – 2000. – С. 399–406.
- Бескаравайный М. М., Костин С. Ю., Цвелых А. Н. Предварительные итоги инвентаризации орнитофауны мыса Казантип и Казантипского природного заповедника (Крым) // Заповідна справа в Україні. – 2006. – Т. 12. – Вип. 1. – С. 37–46.
- Кинда В. В. Побережье Керченского полуострова // Инвентаризация и кадастровая характеристика водно-болотных угодий юга Украины. – Бранта: Мелитополь. – 1993. – Бюллетень № 1. – С. 68–71.
- Костенко Н. С., Шатко В. Г., Бескаравайный М. М., Будашкин Ю. И., Каменских Л. Н., Кукушкин О. В. В царстве древнего вулкана. Карадаг. Фотоальбом. / Симферополь: СОНАТ, 2004–2005. – 195 с.
- Костин С. Ю., Бескаравайный М. М. Фауна и распределение гнездящихся птиц Опукского заповедника // Заповідна справа в Україні. – 2002. – Т. 8. – Вип. 1. – С. 62–69.
- Пузанов И. И. По нехоженому Крыму. / Москва: Государственное издательство географической литературы, 1960. – 288 с.
- Цвелых А. Н. Распространение Larus michahellis J.F. Naumann и Larus cachinnans Pallas на Крымском полуострове // Бранта: Сборник научных трудов Азово–Черноморской орнитологической станции. – 2016. – Вып. 19. – С. 160–165.
- Frank F. Die Vogel von Opuk (Schwarzmeer-Gebiet) // Bonner zool. Beitrage. – 1950. – 1 (2-4). – S. 144–214.
- Gibbins Ch., Small B. J., Sweeney J. Identification of Caspian Gull. Part 1: typical birds // British Birds. – 2010. – Vol. 103, March. – P. 142–183.