Випуски видання > Випуск №2 (1999)

Чисельність і фенологія міграцій побережника червоногрудого на Україні

Дядічева Е.А., Хоменко С.В., Жмуд М.Е., Черничко І.І. Гармаш Б.А. Кинда В.В.

Для загальної оцінки чисельності та термінів міграції побережника червоногрудого на Україні були використані всі доступні опубліковані дані та результати експедиційних робіт на Азово-Чорноморському узбережжі та Сиваші в 1986-1999 рр. Вихідна інформація була отримана з бази даних Азово-Чорноморської орнітологічної станції. Основна частина облікових даних стосується Центрального і Східного Сиваша, а також півдня Херсонської області.

За нашими оцінками, як мінімум 33000 побережників червоногрудих одночасно використовували територію Сиваша навесні в період першого піку міграції. Беручи до уваги імовірно високу швидкість зміни популяцій, існування другого міграційного піку і ступінь повноти весняних обліків, можна очікувати, що принаймні, удвічі більше число побережників червоногрудих мігрує через Сиваш за весь весняний період (66000 птахів). Велика частка особин (до 95%) була врахована на опріснених лагунах Центрального Сивашу. За даними абсолютного обліку в середині серпня на Сиваші налічувалося близько 72.5 тис. побережників червоногрудих, тоді як 10-річні спостереження свідчать про потенційний максимум в 113.3 тис. птахів, які можуть одночасно перебувати на території. Беручи до уваги пізніші терміни прольоту самок і співвідношення між першим і другим типом міграції, оцінка загального числа Побережник червоногрудий, що пролітають восени через Сиваш, підвищується до 130-160 тис. Оскільки більшість молодих птахів мігрує в кінці серпня-початку вересня, до цієї оцінки можна додати ще 20-30 тис. птахів. Хоча побережник червоногрудий восени відзначався по всій території Сиваша, більшість надавала перевагу Центральному Сивашу.

Загальна кількість птахів, відмічених на всіх інших Азово-Чорноморських ВБУ, склало 6000-7000 птахів. Під час осінньої міграції чисельність побережника червоногрудого зростає, і на лиманах і затоках регіону, рівень води в яких, порівняно з весняним, знижується, одночасно знаходяться як мінімум 10 тис. птахів. Найбільші скупчення зареєстровані на Тилігульському лимані (3250 особин) і на деяких Азовських лиманах (до 5 тис. птахів). На жаль, частина лиманів Чорноморського узбережжя, особливо в його північно-східній частині, не була охоплена обліками. За нашими попередніми оцінками, близько 8-9% популяцій побережника, що зимують в Африці і на Середземномор'ї, використовують територію Сиваша навесні і близько 15-21% – восени.

Низькі чисельності побережника червоногрудого у внутрішніх областях України, збіг термінів початку міграції в північних і південних областях, порівняно невеликі розміри скупчень уздовж Східно-Атлантичного пролітного шляху, на інших територіях Атлантичного узбережжя і Балтики – не більше декількох сотень особин і результати кільцювання дозволяють припускати, що більша частина побережників червоногрудихо під час осінньої міграції летить через північні та центральні області України неспинно, дотримуючись Східного пролітного шляху, і після відновлення енергетичних резервів і часткового линяння в Азово-Чорноморському регіоні досягає африканських місць зимівлі по Середземноморському прольотному шляху. Порівняно невелика частина летить через територію України широким фронтом з нетривалими зупинками вздовж річкових долин і водосховищ. В 1980-90-х рр. відзначався спад в чисельності птахів у внутрішніх областях України, у зв'язку з будівництвом гідротехнічних споруд на р.Дніпро. Значно більш висока чисельність дорослих побережників червоногрудих, порівняно з весняною, на Сиваші та лиманах Азово-Чорноморського узбережжя свідчить про існування петлевидної схеми міграцій.

На Центральному та Східному Сиваші відзначено 2 піки чисельності в період весняної міграції (10-17.05 та 21-23.05) і 3 – в період осінньої (7-8.08, 19-23.08 і 11-12.09). Перший пік чисельності, як навесні так і влітку, утворено, переважно, самцями, другий – самками. Навесні самці утворюють першу хвилю міграції, досягаючи максимуму чисельності наприкінці першої декади травня і частково змішуючись з самками, які формують другу хвилю міграції в другій половині травня

В липні-початку серпня першу хвилю осінньої міграції утворюють самці. Частка самок зростає протягом серпня, вони переважають в середині місяця і здебільшого покидають Сиваш в середині-другій половині вересня. Третю хвилю осінньої міграції з піком у другій декаді вересня формують переважно молоді птахи. Окремі молоді особини-мігранти зустрічаються в виловах вже на початку серпня, але до середини місяця їх частка в багаторічних обліках не перевищує 10%. В цілому, частка молодих птахів в значній мірі варіює по роках, залежно від успіху гніздування в попередньому сезоні. Високий відсоток молодих особин відзначався в 1991, 1993 (86-87% в середині вересня), і в 1997 рр., що характерізовались успішністю гніздового сезону в Арктиці. Загальний відсоток молодих побережників схожий з аналогічним показником для берегових областей Європи.