Випуски видання > Випуск №2 (1999)

Екологія гніздування крячка малого на північному заході Причорномор’я

Васильков І.А.

Матеріали з гніздової екології крячка малого (Sterna albifrons) зібрано в 1983-1985 рр. на Тилігульському, Куяльницькому і Тузловському лиманах (Одеська область). За цей час було зареєстровано 1127 гнізд, розташованих в 26 колоніях або окремими групами, виміряно 600 яєць.

Результати: проведено картування колоній, обчислення індексу щільності для кожної колонії, оцінку синхронності вилуплення пташенят, зібрано дані про харчування крячка. Перші птахи прилетіли на територію дослідження 15.04.85. і 21.04.86. Масовий приліт припадав на середину квітня – початок травня, птахи прилітали невеликими групами. Перші гнізда з повною кладкою в 1983-1986 рр. були знайдені 10,11 і 18 травня, а останнє гніздо з двома яйцями (повторна кладка) – 25 липня 1984 р.

Гнізда малі крячки влаштовують на відкритих ділянках, позбавлених рослинності з піщаним на островах або гальковим ґрунтом по берегах лиманів, часто по краях островів, на сухих викидах морських водоростей, раковин молюсків. Крячки часто використовують покинуті гнізда чоботара, кулика-довгонога, а також різні поглиблення: сліди людини, корови чи коня. Гніздування місцевої популяції досить асинхронно. Час формування колонії варіюється від 1,5 до 3 тижнів. У повній кладці звичайно 3 яйця, рідше 4 або 5. В останніх або повторних кладках кількість яєць менше: до двох і навіть одного яйця. Лінійні параметри яєць в окремих кладках відрізнялися протягом репродуктивного періоду. Найчастіше спостерігається гніздування окремими парами і невеликими моновидовими колоніями від 10 до 145 пар (в середньому – 41). Іноді формує також змішані колонії з різними видами сивкоподібних. Розмір і структура колоній залежать від характеру стації, впливу хижаків і достатньої кількості корму поблизу місць гніздування. У разі втрати першого гнізда або виводка, частина пар (1.7%) відкладають повторні кладки. Успішність гніздування сильно залежить від дії абіотичних, біотичних і антропогенних факторів. При сильному негативному впливі факторів навколишнього середовища на локальні поселення починають діяти внутріпопуляційні механізми, спрямовані на підтримку чисельності: збільшення тривалості репродуктивного періоду, включення популяційного резерву, зменшення щільності поселень, аж до дифузного гніздування. Кормовим біотопом для крячка малого слугують мілководні ділянки внутрішніх водойм з чистою, прозорою водою і максимально відкритою водною поверхнею. Раціон харчування в Одеській області на 100% складається з риби. У дорослих птахів розмір видобутої риби варіює від 10 до 65 мм, тоді як пташенята харчуються молоддю – 10-30 мм. Гніздові та кормові ділянки зазвичай розташовані недалеко одна від одної, що, вочевидь, пояснюється достатньою кількістю здобичі.