Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції

Мова статтi: українська Цитувати: Дубініна, Ю. Ю., Кошелєв, В. О., Кошелєв, О. І. (2016). Територіальний розподіл жовтоногих мартинів (Larus cachinans) за результатами кільцювання у Північно-Західному Приазов’ї. Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 19, 81-98 Ключові слова: жовтоногий мартин, кільцювання, сезонні міграції, колонії, післягніздові кочівлі, гніздова область Перегляди: 902 Branta copyright

Випуски видання > Випуск №19 (2016)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 81-98

Територіальний розподіл жовтоногих мартинів (Larus cachinans) за результатами кільцювання у Північно-Західному Приазов’ї

Ю. Ю. Дубініна, В. О. Кошелєв, О. І. Кошелєв

За результатами багаторічного кільцювання (1988-2012рр) були розглянуті територіальні зв’язки чайки-реготухи з гніздових поселень Північно-Західного Приазов'я. Проведено аналіз територіального розміщення чайок за сезонами для кожної вікової групи (молоді, статевонезрілі, дорослі). Встановлено напрямки і відстань розльоту, виділені різні типи міграцій (внутрішньоконтинентальні: в межах України, в межах гніздової області). Для багаторічних великих гніздових поселень чайки-реготухи в Північно-Західному Приазов'ї характерні: висока ступінь консерватизму дорослих особин, широкий розмах після гніздової кочівлі і дисперсія молодих птахів, формування нових тимчасових колоній за рахунок молодих особин виду. Встановлено також обмін особинами, як між сусідніми колоніями на окремих водоймах, так і між поселеннями в межах регіону, використання чайками звалищ протягом усього року для видобутку корму. Чайки-реготухи, народжені в Північно-Західному Приазов'ї, в останні роки, в період після гніздових кочівель більше тяжіють до руслу і заплаві річки Дніпро, де концентруються поблизу населених пунктів і промислових об'єктів. Це сприяє, з одного боку, підтримці осілості місцевої популяції, так як більшість птахів не залишає меж гніздовий області; з іншого - триває розселення виду в меридіональному напрямку в континентальну частину України. У сезон весняної міграції, чайки-реготухи, народжені в Північно-Західному Приазов'ї, відзначені не тільки в регіоні, а й на території країн Західної Європи, на відстані понад 1000 км від місць народження. Середня відстань від колоній, в межах якого зустрічаються чайки різного віку, в цей період, становить 1032.6 км (lim 110 - 1900). Прилетівши на місця гніздових колоній, в березні-травні, дорослі чайки дотримуються гніздової території, радіус розльоту становить 30 км. У червні-липні після підйому на крило молодь та статевонезрілі чайки також тримаються поблизу місць гніздування, середній радіус розльоту для птахів різного віку склав 130.1 км (lim 7.5 - 1900). У після гніздовий сезон в липні-серпні розширюється географія повернень кільц, середня відстань розльоту чайок різного віку збільшується до 416.2 км (lim 7.5 - 2025). Восени птахи не поспішають покидати гніздову область. Птиці всіх вікових груп у вересні-жовтні відзначені на відстані до 283.6 км (lim 7.5 - 2025) від місць народження. Вони кочують уздовж морського узбережжя, переважно в південно-західному і західному напрямках, в масі зустрічаються на звалищах і сільгоспугіддях. Окремі молоді чайки восени досягають території Данії, Німеччини, Польщі, Угорщини. У зимовий період середня відстань розльоту збільшується до 849.7 км (lim 7.5 - 2172). Птахи широко розлітаються вздовж чорноморського узбережжя України, залітають на територію Східної Європи, де важливими місцями для зимівлі чайок стали міські звалища на території Польщі та Німеччини.

Читати pdf-версію статті

Лiтература:

Ардамацкая Т.Б. Миграции некоторых чайковых в Северном Причерноморье // Материалы Всесоюзной конференции по миграциям птиц. – М.: Изд.- во МГУ, 1975. – С. 57-58.
Ардамацкая Т.Б. Сезонное размещение и миграции чайковых, гнездящихся в Черноморском биосферном заповеднике // Сообщение Прибалтийской комиссии по изучению миграций птиц. – Тарту: АН ЭССР, 1977. – № 10. – С. 87-113.
Атамась Н.С. Механизм вселения чайки-хохотуньи (Larus cachinnans Pall.) в экосистемы среднего Днепра // Тезисы докладов второго международного симпозиума по изучению инвазийных видов «Чужеродные виды в Голарктике» (г. Борок Ярославской обл., Россия, 27 сентября – 1 октября 2005). – Рыбинск-Борок, 2005. – С. 186-187.
Атамась Н.С. Особенности экологии чайки-хохотуньи Larus cachinnans (Laridae, Charadriiformes) в гнездовой период на закрытых континентальных водоёмах Украины // Вестник зоологии. – 2007. – Т. 41, №4. – С. 327-336.
ГаврилюкМ.Н., ГрищенкоВ.Н., ПолудаА.М., ИлюхаА.В., Яблоновская-Грищенко Е.Д., Борисенко Н.Н., Neubayer G. Предварительные итоги мечения цветными кольцами чаек-хохотуний на Кременчугском водохранилище // Вісник Черкаського университету. Біологічні науки. – 2011. – Вип 204. – С. 12-17.
Грищенко В.Н., Яблоновская-Грищенко Е.Д. Каневская чайка-хохотунья загнездилась в Польше // Беркут. – 2005. – № 14. – С. 30-32.
Грищенко В.Н., Гаврилюк М.Н., Яблоновская-Грищенко Е.Д. Динамика численности чайки-хохотуньи в колонии у Каневской ГЭС в 1991-2006 гг. // Авіафауна України. – 2006. – Вип. 3. – С. 59-64.
Дубініна-Пахуща Ю.Ю. Сезонні аспекти динаміки чисельності жовтоногого мартина (Larus cachinnans Pallas, 1811) на ключових водно-болотних угіддях півдня України // Вісник Запорізького національного університету. Збірник наукових праць. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – № 1. – С. 46-53.
Дубініна-Пахуща Ю.Ю. Сезонні переміщення та територіальні зв’язки жовтоногого мартина (Larus cachinnans Pallas, 1811) з о.Довгий Молочного лиману (Північно-Західне Приазов’я) за результатами кільцювання // Природничий альманах. Серія Біологічні науки. – Херсон: П П Вишемирський, 2012а. – Вип. 17. – С. 93-108.
Дубініна-Пахуща Ю.Ю. Сезонне розміщення жовтоногого мартина (Larus cachinnans Pallas, 1811) з о.Підкова Молочного лиману (Північно-західне Приазов’я) за результатами кільцювання // Вісник Запорізького національного університету. Збірник наукових праць. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012б. – № 3. – С.31-41.
Дубініна Ю.Ю., Кошелєв О.І., Пересадько Л.В., Кошелєв В.О. Сезонне розміщення жовтоногого мартина Larus cachinnans Pallas, 1811 з островів Обитічної затоки (Північно-Західне Приазов’я) // Біологічний вісник Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б.Хмельницького. – 2013. – № 2. – С. 5-20.
Клименко М.И. Кольцевание птиц в Черноморском государственном заповеднике // ТрудыЧерноморскогогосударственногозаповедника. – Изд-воКГУим. Т.Г. Шевченко, 1950. – Вып.1. – С. 71-85.
Кошелев А.И., Покуса Р.В., Кошелев В.А. Информация регионального банка данных о возвратах окольцованных птиц. Сообщение 4. Веслоногие, голенастые, чайковые (дополнение) // Бранта: Сб. научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 2001. – Вып 4. – С. 147-150.
Лохман Ю.В. Экология хохотуньи (Larus cachinnans Pallas, 1811) на Таманском полуострове // Экологические проблемы Таманского полуострова / Отв. ред. Ю.В. Лохман. – Краснодар, 2004. – С.105-114.
Мациевская Н.Б., Кошелев А.И., Дядичева Е.А. Информация регионального банка данных о возвратах окольцованных птиц. Сообщение 1. Веслоногие, голенастые, чайковые // Бранта: Сб. научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 1998. – Вып 1. – С. 130-142.
Мациевская Н.Б., Кошелев А.И, Сиохин В.Д., Белашков И.Д., Тарина Н.А., Корзюков А.И., Дядичева Е.А., Попенко В.М., Покуса Р.В. Информация регионального банка данных о возвратах окольцованных птиц. Сообщение 2. Веслоногие, чайковые (дополнение) // Бранта: Сб. научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 1999. – Вып 2. – С. 209-218.
Руденко А. Г., Руденко В.П. Результати кольорового кільцювання жовтоногого мартина (Larus cachinnans) у 1999-2000 роках на островах Чорноморського заповідника // Сучасні проблеми зоологічної науки: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – К.: ВПЦ Київський ун-т, 2004. – С. 148-150.
Сиохин В.Д., Гринченко А.Б. Экология гнездящихся видов. Серебристая чайка // Колониальные гидрофильные птицы юга Украины: Ржанкообразные / Сиохин В.Д., Черничко И.И., Ардамацкая Т.Б. и др. – Киев: Наукова думка, 1988. – C. 24-33.
Сиохин В.Д. Сиваш // Численность и размещение гнездящихся околоводных птиц в водно-болотных угодьях Азово-Черноморского региона Украины / Под общей ред. Сиохина В.Д. – Мелитополь-Киев: Бранта, 2000. – С. 190-200.
Сиохин В.Д., Белашков И.Д., Коломийчук В.П. Залив и коса Обиточная // Численность и размещение гнездящихся околоводных птиц в водно-болотных угодьях АзовоЧерноморского региона Украины / Под общей ред. Сиохина В.Д. – Мелитополь-Киев: Бранта, 2000. – С. 373-386.
Черничко И.И., Сиохин В.Д., Кошелев А.И., Дядичева Е.А., Кирикова Т.А. Молочный лиман // Численность и размещение гнездящихся околоводных птиц в водноболотных угодьях Азово-Черноморского региона Украины / Под общей ред. Сиохина В.Д. – Мелитополь-Киев: Бранта, 2000. – С. 339-372.
Юдин К.А., Фирсова Л.В. Фауна России и сопредельных стран / Ржанкообразные Charadriiformes, Поморники семейства Stercoraridae и Чайки подсемейства Larinae. – СПб.: Наука, 2002. – 667 с.
Kostiushyn V.A., Chernichko I.I., Poluda A. M., Chernichko R.N. Analysis of information sources on waterbird migration in the Asov-Black Sea region of Ukraine: bibliography, count results and ring recoveries // Wetlands International Black Sea programme. – Kiev, 2011. – 90 p.
Rudenko A. Migration of Pontic Gulls Larus cachinnans from ‘ponticus’ ringed in the South of Ukraine: a review of recoveries from 1929 to 2003 // Waterbirds around the world. – Edinburg U.K., 2006. – Р. 553-559.