Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Фактори загибелі птахів на повітряних лініях електропередачі середньої потужності (35-110 кВ) в Північному Приазов’ї
О. І. Бронсков, Г. Г. Мосін, М. О. Бронскова
У статті розглянуто вплив ліній електропередачі середньої потужності (35-110 кВ) на птахів. Дослідження проведено з жовтня 2012 року по грудень 2015 року у Північному Приазов’ї в межах Донецької області (мал. 1). Основна увага приділялася впливу ЛЕП на мігруючих і зимуючих птахів, тому влітку дослідження не проводились. Багаторазові обстеження проведені під ЛЕП різних конструкцій на 6 контрольних ділянках як на материковій частині, так і на Білосарайській і Кривій косах Азовського моря. Також по всьому регіону здійснені додаткові разові піші обстеження ЛЕП. Таким чином, здійснено 67 виїздів, а загальний обліковий маршрут склав 394.3 км.
За час досліджень на ділянках було зареєстровано 12998 особин 103 видів і 13 рядів птахів. Найбільше видів зареєстровано восени (n=59 або 45%). Домінували (у порядку зниження чисельності) шпак звичайний (Sturnus vulgaris), грак (Corvus frugilegus) і зяблик (Fringílla coélebs). З 20 домінуючих видів до горобцеподібних не належить тільки мартин жовтоногий (Larus cachinnans). Взимку зустрінуто 33% особин, а видове різноманіття знизилося до 36 видів. Домінували жайворонок степовий (Melanocorypha calandra), щиглик (Carduelis carduelis) і мартин жовтоногий. Навесні видове різноманіття було найвищим і сягало 83 видів. Домінували свищ (Anas penelope), сивка морська (Pluvialis squatarola) і шпак звичайний. До 20 перших з не горобцеподібних, крім вже вказаних, додалися чирянка велика (Anas querquedula), мартин малий (Larus minutus) і галагаз (Tadorna tadorna). Залежності кількості загиблих птахів від загальної чисельності по сезонах не виявлено.
Для визначення способів перетину і використання птахами територій під ЛЕП відмічалося їх положення відносно опор і дротів (табл. 1). Більше всього птахів (48.3%) використовували територію для пошуку їжі або для відпочинку, 37.9% особин перетинали лінії вище дротів, 3.3% - нижче, а 2.1% - навіть між дротами, що при певних умовах може привести до зіткнення з ними птахів і їх травмування або загибелі.
Значною була кількість випадків загибелі птахів від ЛЕП, які йдуть через приморські солончаки (0.19-0.25 ос./км маршруту) незалежно від конструкції лінії. Це можна пояснити наявністю тут таких видів птахів, які частіше зтикаються з дротами (чайкові, качкові) (Андрющенко та ін.., 2014, наші дані).
На степових ділянках і сільськогосподарських полях проведено обстеження ліній електропередач середньої потужності (35-110 кВ) 5 конструкцій. Найбільша щільність загибелі тут відмічена на ділянці №1, яка складається з 12 цепів (цеп – набір з декількох дротів, як правило 3, необхідних для подачі електроенергії) 110 кВ на 6 рядах опір різної конструкції (мал. 2.1). Менша щільність загибелі на 2-цепних лініях 110 кВ на бетонних опорах (мал. 2.5) і ще менша на лініях тієї ж потужності з 1 цепом (мал. 2.2). Не виявлено загиблих птахів під лінією 110 кВ з горизонтальним розташуванням дротів (мал. 2.3) і 35 кВ на бетонних опорах з 1 цепом (мал. 2.4).
За весь час досліджень знайдені останки 29 особин 17 видів 6 рядів птахів, що загибли від зіткнення з дротами ліній електропередачі середньої потужності. За вірогідністю загибелі птахів можна об’єднати у такі групи (наведені за зменшенням вірогідністі): дрохва (Otis tarda); гусеподібні (Cygnus sp., Anas platyrhynchos, Tadorna tadorna); соколоподібні (Buteo buteo, Circus cyaneus, Falco sp., Asio otus); сивкоподібні (Larus cachinnans, Philomachus pugnax); горобцеподібні (Fringilla montifringilla, Turdus merula, Anthus campestris, Garrulus glandarius, Pica pica, Larus cachinnans). Виявлено, що вірогідність зіткнення птахів з конструкціями ЛЕП залежить від особливості їх зору, маневреності та певних поведінкових реакцій.
За весь час досліджень не було знайдено птахів, що загибли від ураження електричним струмом на лініях електропередачі середньої потужності.
Встановлено, що ЛЕП середньої потужності найбільшу загрозу для птахів становлять в місцях їх скупчення - як то добрі кормові чи захисні умови на сільгоспугіддях чи природних територіях (приморські солончаки, степові ділянки). Крім того, птахи гинуть від ЛЕП, що перетинають їх міграційні шляхи.
Найбільшу загрозу для птахів становлять лінії з двома цепами і вертикальним розташуванням дротів (мал. 2.5). Негативна дія посилюється при розташуванні декількох ліній поруч.
Птахи зазвичай вільно перетинають лінії без шкоди для себе, але при збігу вже вказаних обставин, які ще посилюються обмеженням видимості з-за погодних умов (дощ, туман, снігопад тощо), вірогідність їх загибелі від зіткнення з дротами ліній суттєво зростає.
Для запобігання таких ситуацій пропонується при проектуванні нових ліній проводити орнітологічну експертизу на протязі одного року і прокладати ЛЕП в обхід об’єктів природно-заповідного фонду, місць великого скупчення птахів і їх міграційних шляхів. Дроти ЛЕП в потенційно небезпечних місцях вже на етапі будівництва пропонується обладнувати засобами, які роблять їх більш помітними для птахів, особливо в умовах обмеженої видимості. Ці засоби повинні контрастувати по кольору з оточенням, по можливості мати рухливі і світловідбиваючі частини. Перевагу потрібно надавати конструкціям ЛЕП з меншою кількістю дротів і їх горизонтальним розташуванням. Вже існуючі лінії потребують обстеження з метою виявлення найбільш небезпечних для птахів ділянок і наступного оснащення їх вже згаданими засобами відлякування птахів. Ділянки дротів ЛЕП, на яких періодично гинуть птахи, що занесені до Червоного списку МСОП, слід прокласти під землею.
Читати pdf-версію статті
Лiтература:
- Андрющенко Ю.А., Бескаравайный М.М., Стадниченко И.С. О гибели дрофы и других видов птиц от столкновения с линиями электропередачи на местах зимовки // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 2002 – Вып. 5. – С. 97-112.
- Андрющенко Ю.А., Кучеренко В.М., Попенко В.М. Итоги мониторинга гибели диких птиц от контактов с воздушными линиями электропередачи в Крыму в 2012-2014 годах // Бранта: Сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 2014. – Вып. 17. – С. 104-132.
- Андрющенко Ю.О. Методичні підходи до оцінки впливу повітряних ліній електропередачі на птахів / Науково-методичні основи охорони та оцінки впливу на навколишнє природне середовище під час проектування, будівництва, експлуатації вітрових та сонячних електростанцій, ліній електромережі. – Київ-Мелітополь, 2014. – С. 132-139.
- Воронова В.В., Пуликова Г.И., Ким К.К., Андреева Е.В., Беккер В.Р., Айтбаев Т. Влияние различных типов линий электропередачи на гибель птиц в Центральном Казахстане // Проблемы гибели птиц и орнитологическая безопасность на воздушных линиях электропередачи средней мощности: современный научный и практический опыт. Сборник статей по итогам научно-практического семинара 10–11 ноября 2011 г. в г. Ульяновске. – Ульяновск: ООО «Стрежень», 2012. – С. 73-88.
- Добров С.Н. Рекомендации по защите птиц от поражения электрическим током на опорах ВЛ 6-35 кВ со штыревыми изоляторами. Арх. № 012637 – Р, М.: «Сельэнергопроект», 1981. – 18 с.
- Красовский И.И., Зубков Н.И. Миграции птиц и надёжность электроснабжения // Миграции и практическое значение птиц Молдавии. – Кишинёв, Штиныца, 1980. – С. 77-89.
- Кучеренко В.М., Андрющенко Ю.А., Попенко В.М. Об использовании и избегании птицами воздушных ЛЭП в Крыму // Бранта: Сборник трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 2014 – Вып. 17. – С. 39-49.
- Мацына А.И., Замазкин А.Е. Рекомендации по обеспечению безопасности объектов животного мира при эксплуатации воздушных линий связи и электропередачи на территории Нижегородской области. – Нижний Новгород, 2010. – 60 с.
- Миронов Г.А. Птицезащитные мероприятия на ВЛ6 - 330 кВ. – Москва, 1988. – С. 3-6.
- Перерва В.И., Блохин А.Ю. Оценка гибели редких видов хищных птиц на линиях электропередач // Биологические аспекты охраны редких животных. – М.,1981. – С. 36-39.
- Песков В. Птицы на проводах / Москва: Молодая гвардия, 1982. – С. 38-43.
- Принсен (Prinsen), Х.A.М., Й.Й. Смалли ( Smallie), Г.С. Буре & Н. Пирес (Составители). Рекомендации о том как избежать или устранить негативное влияние сетей электроснабжения на мигрирующих птиц в Афро-Евразийском регионе. Техническая серия КМВ No. XX, Техническая серия AEWA No. XX. – Бонн, 2011. – 55 с.
- Салтыков А.В. Руководство по предотвращению гибели птиц на линиях электропередачи 6-10 кВ: Методическое пособие. – Ульяновск: «Венец», 1999. – 44 с.
- Самусенко И.Э., Новицкий Р.В., Пакуль П.А. Проблема гибели птиц на ЛЭП в Беларуси: первые результаты исследований // Проблемы гибели птиц и орнитологическая безопасность на воздушных линиях электропередачи средней мощности: современный научный и практический опыт. Сборник статей по итогам научнопрактического семинара 10–11 ноября 2011 г. в г. Ульяновске. – Ульяновск: ООО«Стрежень», 2012. – С. 201-222.
- Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І.А. Акімова — К.: Глобалконсалтинг, 2009. – С. 455.
- Watzke H. Rethults from satellite telemetry of Greate Bustards in the Saratov region of Russia. Great Bustards in Russia and Ukraine. – Bustards studies. – Volume 6. – 2007. Р. 83-98.