Випуски видання > Випуск №16 (2013)

Еколого-етологічні адаптації фонових наземногніздних горобцеподібних лісових птахів до трансформованого середовища лівобережної України

А.Б. Чаплигіна

На території Лівобережної України найбільш вразливими до умов трансформації середовища є стенотопні типово наземні види птахів, чисельність яких коливається від 17 (щеврик лісовий – Anthus trivialis) та 22 (вівчарик жовтобровий – Phylloscopus sibilatrix) до 30 пар/км² (соловейко східний – Luscinia luscinia). Успішність розмноження становить 50% у щеврика та 55% у вівчарика жовтобрового й соловейка східного. У вівчарика-ковалика (Phylloscopus collybitus abietinus) та вівсянки звичайної (Emberiza citrinella) у процесі еволюції сформувалися пристосування до гніздування у приземному ярусі – розміщувати гнізда як у поглибленнях на землі, максимально маскуючи їх травою, так і на кущах. Усе це дозволяє максимально захищати потомство від наземних хижаків: успішність розмноження збільшується від 57% у вівсянки звичайної до 65% у вівчарика-ковалика, а чисельність складає 25 та 40 пар/км², відповідно. Вільшанка (Erithacus rubecula) для гніздування використовує, як приземний ярус, природні ніші, так і споруди антропогенного характеру, тому має високий показник успішності розмноження (66%), що свідчить про значну пластичність у розміщенні гнізд в умовах трансформованих територій.