Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
На основі літературних матеріалів та власних спостережень за міграційними переміщеннями граків у різних регіонах України, які проводяться з середини 70-х років ХХ століття, представлена картина сезонних міграцій птахів цього виду. Зокрема, наводиться інформація про терміни весняної та осінньої міграцій граків, напрямки їх переміщень, кількісні характеристики міграції. Аналіз 449 зворотів закільцьованих граків дозволив з’ясувати низку закономірностей просторово-часового розподілу граків у різні періоди їхнього річного циклу. Практично весь масив даних (97,1%) припадає на птахів, які були закільцьовані в 1948-1990 рр.
Після того, як молоді птахи покидають гнізда (друга половина травня), величина їхнього розльоту з кожним місяцем зростає: у червні звороти були отримані з середньої відстані 36 км (15-69 км); у липні - 82 (38-109), у серпні - 79 (31-207), у вересні - 85 км (11-174 км). Причому, домінуючі напрямки переміщень у цей час були відсутні.
Осіння міграція граків починається в жовтні, причому у птахів з північних областей - у I декаді (на цей період вже припадають звороти з відстаней до 900 км), а з південних - у III декаді (звороти з відстаней 255-610 км). Міграційні переміщення тривають протягом листопада - від українських граків з південних областей отримані звороти з середньої відстані 529 км (в грудні - з відстані 784 км). Це свідчить про те, що міграційні переміщення закінчуються, швидше за все, в першій половині грудня.
Значна частина граків української популяції зимує за межами України, як правило, в країнах Центральної і Південної Європи. Причому, птахи з північних, центральних та південних областей зимують у різних регіонах: граки з перших двох регіонів зимують, головним чином, в Центральній Європі, а птахи з Південної України – в Південній Європі (в основному, на Балканах). Середній азимут переміщень «північних» птахів (n=44) складає 257± 1.3°, середня відстань - 1182 ± 58 км. Тоді як, граки з південних областей (n = 94) переміщалися на відстань 746 ± 20,4 км при середньому напрямку 237± 1.1°. З наведених даних видно, що граки з північних українських популяцій мають більш західний напрямок осінньої міграції і більшу довжину перельоту до місць зимівлі. Достовірність відмінностей в дальності переміщень у граків з північної та південної половин України дуже висока (p <0.001).
Частина українських граків зимує на території країни - з 169 зимових зворотів, які належать до птахів місцевих угруповань, 31 зворот (18.3%) був отриманий від птахів, які зимували в Україні. З’ясовано, що молоді граки в разі ближньої зимівлі переміщуються на більші відстані від місця народження, ніж ті, які були знайдені в наступні зимівлі -відповідно, 141 ± 30.2 і 96 ± 19.2 км (різниця статистично недостовірна). Простежується ще одна тенденція: у південних областях частка зимуючих молодих граків, які належать до українських гніздових угруповань, істотно вища, ніж частка дорослих птахів. Зворотна тенденція спостерігається у північних областях - з місцевих птахів домінують дорослі особини. Територія України є місцем зимівлі граків - тут проводить холодний період року частина українських птахів, але домінують граки, які прилітають зі східних регіонів. Ці птахи гніздилися (або народилися) у таких регіонах Росії, як Астраханська, Калузька, Курська, Пермська, Рязанська, Самарська, Саратовська, Тамбовська, Ульяновська і Челябінська області, а також у Башкирії, Мордовії і Татарстані. Два звороти є від птахів, які були закільцьовані у Казахстані. Середній азимут переміщень граків з РФ та Казахстану становить 254±1,9°, середня відстань – 1245±71.8 км, мінімальна відстань перельоту - 126 км, а максимальна - 2484 км.
Аналіз зворотів закільцьованих граків показав, що протягом останніх 80 років відбулася зміна місць зимівель граків і, як наслідок, скорочення міграційного шляху. Якщо в 30-х-50-х роках ХХ сторіччя частина українських граків зимувала у Франції та в Італії, то вже в 60-80 роках не надходила інформація про зустрічі в цих країнах наших птахів. Це ми пов’язуємо із загальним потеплінням клімату, а також з активізацією сільськогосподарської діяльності людини у країнах Центральної Європи, що створило сприятливі умови для зимівлі граків у цьому регіоні. Протягом останніх 20 років (з початку 90-х років минулого сторіччя) відбувається зменшення чисельності мігруючих граків, терміни міграції змістилися на 3-4 тижні - восени на більш пізні (на листопад), а навесні на більш ранні (лютий-початок березня). Частка граків, які не покидають на зиму район свого гніздування (народження) зросла, і це стосується не тільки до дорослих птахів, але й молодих.
Читати pdf-версію статті