Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Дядичева, Е. А., Надточий, А. С. (2011). Гнездование пеночки-трещотки (Phylloscopus sibilatrix) в лесонасаждениях Запорожской области. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 14, 46-53 Ключові слова: вiвчарик жовтобровий, гніздування, степова зона, лісонасадження, Алтагирський ліс Перегляди: 647 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №14 (2011)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 46-53

Гніздування вiвчарика жовтобрового (Phylloscopus sibilatrix) в лісонасадженнях Запорізької області

О.А.Дядічева, Г.С.Надточій

У цій роботі використані матеріали польових досліджень гніздової орнітофауни штучних лісонасаджень, зібрані у 2005-2009 рр. на півдні Запорізької та Херсонської областей. Найдетальніше досліджена територія Алтагирського лісу (заснований у 1880-1899 рр., площа приблизно 1500 га) на правому березі Молочного лиману (Якимівський р-н Запорізької обл.) – одного з найстаріших і самого південного серед штучних лісів Запорізької області. В результаті доведено гніздування на його території вівчарика жовтобрового (29.05.2007 р. знайдено 2 гнізда з кладками з 4 та 5 яєць), що є найбільш південним пунктом (46˚ 37’ с.ш.) гніздування цього виду в степовій смузі Лівобережної України. Загалом було виявлено (по голосу та візуально) 10 територіальних пар та 10-11 співаючих самців, загальна гніздова чисельність виду на дослідженій території оцінюється нами в 15-20 пар. Виходячи з наведеного огляду публікацій за останні 70 років, можна припустити, що в 1950-х – 1970-х роках вівчарик жовтобровий у Запорізькій області не гніздився. Найближчі відомі райони його гніздування – південь Харківської обл. і північні райони Дніпропетровської обл. з півночі, Гірський Крим з півдня та Володимирівське лісництво на березі р.Інгулець у Миколаївській обл. з заходу (а ще західніше – заплавні ліси Дністра). Вівчарик жовтобровий з’явився в Алтагирському лісі під час його старіння і тільки в давно закладених кварталах, де збереглися ділянки деревостою віком 60-90 років. Таким чином, для цього виду, як і для багатьох інших лісових видів птахів, штучні лісонасадження в процесі їх старіння відіграють роль своєрідних екологічних коридорів, якими і в наш час відбувається розселення у південну, так звану сухостепову частину степової зони.

Читати pdf-версію статті