Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Баклан великий в РЛП "Кінбурнська коса" та на прилеглих територіях
Петрович З.О., Редінов К.О.
Спостереження проводилися в період 1978-2008 рр. З кінця XIX до початку XX століть колонія баклана великого (Phalacrocorax carbo) розташовувалася тільки на о.Березань. Пізніше вид припинив тут гніздитися. Гніздування відновилося в 1980 р. на Кінбурнському півострові. Чисельність виду росла, з'являлись нові колонії. Максимальна кількість птахів, що гніздяться, відзначалась в 2006 р - понад 10 тис. пар баклана великого, до кінця гніздового періоду чисельність місцевої популяції налічувала близько 50 тис. особин.
Баклани прилітають наприкінці лютого - в березні. Відліт на зимівлі спостерігається в лютому. У м'які зими на зимівлю залишаються від 1 до 300 особин.
Тип гніздування переважно наземний, острівний. Кладки з’являються з початку квітня: 1.04.2004 р. (о.Березань). Час від часу частина колонії руйнується людьми або змивається штормами.
Необхідно проводити заходи щодо регуляції чисельності виду. Баклан великий часто влаштовує гніздові колонії поруч з мартином жовтоногим (Larus cachinnans), чисельність якого демонструє тенденцію до зростання. Обидва види витісняють з островів інших птахів, що гніздяться (територіальна конкуренція).
Колонії баклана залучають на гніздування пелікана рожевого (Pelecanus onocrotalus). З цієї причини, в ймовірних місцях гніздування пелікана повністю знищувати колонії бакланів не можна.
Читати pdf-версію статті