Випуски видання > Випуск №11 (2008)

Великий баклан Phalacrocorax carbo L. як потенційне джерело поширення гельмінтозів риб, мисливсько-промислових і домашніх птахів

Корнюшин В.В.

Узагальнено дані щодо гельмінтофауни баклана великого в Україні. Всього зареєстровано 26 видів гельмінтів. Серед них 2 види цестод, 16 видів трематод і 8 видів нематод. Проаналізовано розвиток гельмінтів з точки зору використання проміжних і остаточних господарів. Показано, що переважна більшість гельмінтів бакланів розвивається за участю риб. Визначено потенційну роль баклана великого в поширенні гельмінтозів, оцінюється ризик зараження промислової риби, мисливських та свійських видів птахів, собак, кішок і людини. У зв'язку зі стрімким збільшенням чисельності баклана великого в останні роки і активним його розселенням на внутрішні водойми України, проаналізовано відомості щодо гельмінтофауни цих птахів на території Палеарктики в цілому (знайдено 78 видів). Це дозволяє прогнозувати суттєве збільшення гельмінтофауни цих птахів і зростання значення баклана великого в циркуляції гельмінтів, потенційно небезпечних для риб, інших тварин і людини.