Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Динкевич А, М. ., Мнацеканов А, Р. ., Короткий В, Т. ., Найданов С, И. . (2008). Большой баклан на Северо-Западном Кавказе. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 11, 126-158 Ключові слова: великий баклан, Північно-Західний Кавказ, поширення, чисельність, біологія, рибне господарство, збиток Перегляди: 459 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №11 (2008)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 126-158

Баклан великий на Північно-Західному Кавказі

Дінкевич М.О., Мнацеканов Р.А., Короткий Т.В., Найданов І.С.

У цій роботі узагальнено всі відомі нам літературні та неопубліковані дані, зібрані регіональними орнітологами, працівниками мисливських господарств Краснодарського краю, а також власні дані авторів щодо поширення, чисельності та окремих аспектів біології баклана великого на Північно-Західному Кавказі (Краснодарський край і республіка Адигея). Оригінальні дані авторів отримано з 1989 р. по теперішній час. Інформацію з гніздової чисельності отримано за допомогою метода абсолютного обліку гнізд в колонії, переважно в період гніздування (квітень-червень), рідше - після сезону розмноження (липень-серпень) або, в окремих випадках, на базі експертної чисельності дорослих птахів. Найбільш часто відвідувалися колонії баклана на озері Ханському (1996, 1999-2000, 2004, 2006 рр.) та на Кизилташських лиманах (1989-1992, 1995, 1998, 2006-2007 рр.), де в останні роки відзначено різке збільшення чисельності виду. Дослідження ключових місць проживання здійснено під час експедицій: Кубанського державного університету (1989-1991, 1995-1996 рр.) і проектів ("Пелікан-99"; BP Програма зі збереження, 1999; PINMATRA з Ключових орнітологічних територій Краснодарського краю, 2004 р.; CEPF і WWF «Site network for birds and wetlands: inventory, protection and community management ", 2006 р).

Відомості з кільцювання бакланів, що гніздяться в плавнях р.Кубань (Кочковатий, Солодко-Рясний і Кирпильський лимани), узято з робіт Н.Н.Скокової (1978) та О.В.Зубакіної (1991). Проаналізовано 81 поверненнь бакланів, закільцьованих нельотними пташенятами в 1961, 1964, 1968, 1974 і 1981 рр. Додатково оброблено 68 повернень кілець баклана великого, що були закільцьовані пташенятами в Україні (Обіточна коса, Молочний лиман, Сиваш, Лебедячі острови) в період 1979-1999 рр. і зустрінуті під час сезонних переміщень на Північно-Західному Кавказі (Мацієвська, Кошелев, Дядічева, 1998; Мацієвська та ін., 1999). Дані щодо зимівель виду отримано під час середньозимніх обліків птахів в сезони 2003-2008 рр., основна частина яких виконана в рамках Міжнародного перепису водоплавних і коловодних птахів (IWC) (WWF Project "Towards a strategy for waterbirds and wetland conservation in the Central Asian Flyway") .

Головні місця гніздування бакланів великих розташовано в лиманах і очеретяних заростях Східного Приазов'я і Північного Причорномор'я, в місцях концентрації масових видів риби. В межах даного регіону виявлено тільки 2 типи поселень великого баклана: 1) на ґрунті піщано-черепашкових островів і кіс і 2) на заломах в заростях макрофітів. Перший тип гніздування притаманний великим, процвітаючим зараз колоніям. Деревний тип гніздування на Північно-Західному Кавказі відомий тільки за літературними даними.
До середини 1970-х рр. дельта Кубані була єдиним місцем гніздування баклана великого в північнокавказькому регіоні в цілому і в Краснодарському краї зокрема. Чисельність виду на гніздуванні коливалася від 400-500 до 1000-1500 пар, що не могло завдати шкоди рибному господарству Азовського регіону.

З кінця 1970-х рр. на Північно-Західному Кавказі стало помітним особливо швидке, повсюдне наростання чисельності виду. У цей період відбулося розширення площ риборозплідних ставків, нерестово-вирощувальних господарств та рибогосподарчих водойм в цілому, як в дельті Кубані, так і за її межами, а також зростання популяцій інвазійних риб (піленгас). Скорочення природних популяцій видів риб, що є основним кормовим об'єктом баклана великого в дельті Кубані призвело до переміщення колоній баклана на нові, більш багаті рибою водойми (озеро Ханське, Кизилташський лиман, Єйський лиман) і до формування нових трофічних зв'язків між бакланами і штучними водоймами. Значимий збиток рибному господарству баклан великий почав приносити на початку 1980-х рр. Водночас, у разі наявності достатньої кількості природних кормових об'єктів, шкода, що наноситься бакланом рибному господарству, незначна. У 1990-і роки в Краснодарському краї налічувалося 9490 гніздових пар баклана великого, на початку 2000-х рр. - 8500-11000 пар, зараз - вже 13000-18000 пар. Найбільші колонії розташовані на озері Ханському (4000-5000 пар), Кизилташському (близько 3000), Єйському (близько 3500), Бойкієвському (2000-2500) лиманах і на Дінський затоці (близько 2000 пар).

Баклан великий часто стає видом-домінантом (субдомінантом) у структурі острівних екосистем Східного Приазов'я і Північного Причорномор'я і значно впливає на популяції інших видів птахів, що гніздяться поруч.

Баклани кубанської популяції відрізняються яскраво вираженим гніздовим консерватизмом. Птахи тримаються на території Приазов'я до пізньої осені і зимують в межах Азово-Чорноморського басейну, переважно на північному і східному узбережжі Чорного моря. Птахи цієї популяції не здійснюють далеких міграцій (звичайно не більше 100-120 км від гніздових територій в будь-який сезон), і сама міграція має вигляд поступових переміщень з місця на місце. За даними кільцювання не знайдено достовірних вікових відмінностей у характері сезонних переміщень і міграцій великих бакланів. Поряд з особинами місцевої популяції, особини з інших популяцій (субпопуляцій) з півдня України (Сиваш, Молочний лиман, коса Обіточна, Лебедині острови), і іноді з дельти Волги і навіть Аральського моря, також переміщаються на Північно-Західний Кавказ.
У першій половині - середині 20-го століття баклан великий був рідкісним, нерегулярно гніздуючим видом регіону. Численні місця зимівлі почали формуватися тільки з 1960-х рр. Головна частина популяції зимує на чорноморському, а не азовському узбережжі. Найвища чисельність на зимівлі відзначається на Кизилташських лиманах і в Новоросійській затоці. З 1970-х рр. території зимівель почали формуватися в центральній частині Північно-Західного Кавказу (в околицях м.Краснодар). У зимовий період на переміщення баклана великого впливають погодні умови і розподіл рибних ресурсів. На риборозплідних ставках баклан великий здійснює щоденні перельоти з місць ночівель на ставки і назад.

Основними заходами, спрямованими на зниження негативного впливу баклана великого на запаси рибних ресурсів були: відстріл, елімінація кладок в колоніях, відлякування за допомогою звукових і зорових репелентів та біотехнічні заходи. Останній метод (суміщення термінів зариблення ставків з масовим ходом малоцінних видів риб) призвів до гарного економічного ефекту на ставках рибгоспів Східного Приазов'я.
Наразі в Краснодарському краї (як і на всьому півдні Росії та України) назріла необхідність створення і реалізації довготривалої програми з моніторингу популяції баклана великого і вивчення шкоди, що завдається їм конкретним ставковим господарствам.

Читати pdf-версію статті