Випуски видання > Випуск №11 (2008)

Сучасний статус баклана великого (Phalacrocorax carbo) на внутрішніх водоймах України

Бондарчук Ю.М., Пшеничний С.В., Камінська Н.В., Панчук А.С., Давиденко І.В., Серебряков В.В.

З середини XIX ст. до початку XX ст. баклан великий був відомий в Україні як гніздовий і зимуючий вид морських узбереж. Наприкінці XX - початку XXI ст. його територіальний статус змінився: він поширився по всій Україні і став численним видом на внутрішніх водоймах країни. Птахи західних областей України, вірогідно, належать до балтійської популяції, а баклани, що зустрічаються в центральних, західних та східних областях України - до чорноморської популяції. Розширення ареалу розповсюдження цих популяцій обговорюється в статті на базі власних даних авторів і з використанням літературних джерел. Великі баклани селяться переважно в колоніях чапель і з часом витісняють їх з території, перетворюючи колонію в динамічне поселення. Такій трансформації колоній сприяє ранній приліт баклана на гніздові території, у зв'язку з невеликою відстанню від місць зимівлі, а також вплив птахів на рослинність в межах колонії (загибель дерев). Чисельність бакланів в 1970-х рр. становила 1-4,5 тис. пар, а в 1990-х рр. - вже 14-21 тис. пар. У майбутньому можна очікувати подальшого зростання чисельності.