Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
За пропозиціями Ю. В. Костіна (1977), при вивченні біології сірого журавля (Grus grus) на трьох стаціонарах Лівобережної України (1989-2002 рр.) відпрацьована нова методика опису забарвлення і мікрорельєфу поверхні шкаралупи яєць. Всього було вивчено 319 яєць в 171 кладці диких птахів. На даний час це найбільша вибірка з відомих.
Під час тестування кожного яйця застосовувалося до 107 характеристик, частота їх трапляння порівнювалася за роками та періодами досліджень. Весь комплекс ознак можна розділити на три основні типи: (1) особливості яєць, що змінюються при насиджуванні; (2) незмінні при насиджуванні особливості (3) індивідуальні чи популяційні маркери кладок (як змінювані, так і незмінні). Серед ознак, що міняються протягом інкубації, вапняний наліт на поверхні шкаралупи «маркує» 20% яєць (12% самок), явно будучи спадковою ознакою. Після 6-го дня насиджування порівняння інтенсивності блиску шкаралупи яєць в кладці дозволяє однозначно визначити послідовність їх знесення.
Загальна площа шкаралупи, вкритої плямами (тобто «щільність малюнка» яєць), ймовірно, є адаптивною особливістю: у 95.6% сірого журавля - 15-40%, і у 96.9% канадського журавля (Grus Canadensis) 20-35% загальної поверхні шкаралупи вкрито плямами.
Проводилося порівняння якісних характеристик яєць між раннім (1985-1995рр.) і пізнім (1997-2002 рр.) періодами дослідження на одному стаціонарі, а також між різними стаціонарами (віддаленими на 60 км) за одні і ті ж роки спостережень (1997 -2002 рр.). Міжсезонні відмінності яєць на одному стаціонарі (14% ознак відрізнялися достовірно) пов’язані зі зміною набору самок, що розмножувалися. Порівняння вибірок на стаціонарах А2 і А3 показало, що для 4 (з 8) груп ознак індекс ідентичності (I) був достовірний за критерієм χ .. А найбільші відмінності відзначені у забарвленні поверхневих і глибоких плям. У цьому порівнянні значна частина рідкісних частот представлена тільки в одній з вибірок.
Порівнювалися якісні особливості яєць сірого і канадського журавлів. Виділено консервативні та динамічні групи ознак. Показано велику схожість щільності малюнка і локалізації плям на яйцях цих видів. Проте, у кожного виду плями розташовані на різному фоні шкаралупи і дуже різні за забарвленням і розмірами.
Порівняння з методикою С. М. Клімова (2003) показує, що при формалізації особливостей забарвлення і мікрорельєфу поверхні яєць логічніше виходити з «атомарності» ознак, а не з їх наближеної редукції, розрахованої на непідготовлених спостерігачів. У порівнянні з «клімовським», наш підхід суттєво підвищує точність вимірювання ознак, але через відсутність об’єктивної кількісної основи (кольорові координати забарвлення) все ж таки не наближається до точності вимірювання традиційних кількісних ознак (розміри яєць).
Разом з кількісними параметрами яєць, запропонована методика опису якісних ознак розширить можливості аналізу індивідуальної, популяційної та географічної мінливості яєць, а також використання цих даних в популяційній біології, систематиці і філогенії цієї та інших груп птахів.
Читати pdf-версію статті