Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Найзахідніше в Євразії передвідлітне скупчення журавля степового знайдено в 1990 році вздовж південного узбережжя Центрального Сивашу поблизу двох ділянок, опріснених надходженням іригаційних вод. Птахи використовують ці опріснені ділянки заток в якості водопоїв у денний і нічний час. До кінця серпня чисельність журавля в скупченнях досягає 1000 особин. Спостереження режиму добової активності проводилися з середини літа, і до періоду, коли скупчення могло розглядатися як «передміграційне». Умовно визначено 5 типів добової активності, кожен з яких характеризується різним набором поведінкових актів, витратами часу, спрямованістю та місцем реалізації: «ночівля»-«водопій»-«харчування»-«водопій»-«днювання»-«водопій»-«харчування»-«наступня ночівля». Початок сезону полювання на території веде до скорочення розміру скупчення і змінам у характері добових переміщень журавлів. У другій половині літа раціон журавля степового характеризується наявністю соковитих рослинних компонентів (1 / 10-1 / 30 обсягу екскрементів), на відміну від літнього раціону журавля сірого, де ці компоненти практично відсутні. В районі формування скупчення журавля степового на Сиваші необхідно створити сезонний заказник (літо-осінь).
Читати pdf-версію статті