Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Черничко, И. И., Громадский, М. , Дядичева, Е. А., Гринченко, А. Б. (1998). Летне-осенние скопления и миграции куликов на восточном побережье Байдарацкой губы. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 1, 79-91 Ключові слова: кулики, чисельність і видовий склад, осіння міграція, напрямок міграцій, Байдарацька губа Карського моря Перегляди: 529 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №1 (1998)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 79-91

Літньо-осінні скупчення і міграції куликов на східному узбережжі Байдарацької губи

Черничко І.І., Громадський М., Дядічева О.А., Грінченко О.Б.

Районом дослідження обрано гирлову зона р.Єнзор'яха і узбережжя Байдарацької губи (Карське море; 68.34E 68.17N). З 24 липня по 23 серпня 1992 на цій території проведені дослідження з метою вивчення міграційних шляхів куликів (переважно побережників) в Східній Європі. Проводилися регулярні обліки куликів на фіксованих маршрутах (довжина відрізків 8 і 4 км, загальним протягом 256 км), епізодичні обліки, спостереження прольоту (кожні 3 дні, 29.3 години в цілому). Крім того, проводився вилов куликів павутиновими сітками. При описі маршрутів було визначено 4 основних біотопу: (1) оголене під час відливу морське дно (2) річкові мілини (3) «лайди» - ділянки сильно заболоченої тундри з дрібними озерами (4) «приморські луки» - вузька прибережна смуга, заросла трав'янистою рослинністю. Всього обліковано 41700 особин 17 видів.

Характер і повнота (репрезентативність) зібраного матеріалу Нам вдалося зареєструвати лише 60% видів, відомих для цього регіону. Найповнішу картину маршрут давав про види, що віддають перевагу великим скупченням або певним биотопам. Види з рівномірним розміщенням по біотопам (Phalaropus lobatus, Calidris temminckii, Philomachus pugnax) знижували репрезентативність маршруту.

Обговорення результатів Особливості прольоту і розміщення окремих видів. Проаналізовано середню чисельність деяких видів куликів за один обліковий день, піки чисельності, динаміка і напрямок прольоту (табл. 3), а також біотопі, яким птахи надають перевагу (табл.1). При вилові павутиновими сітками визначався віковий склад, середня маса тіла та інтенсивність линьки. Найбільш численними в скупченнях куликів були Calidris minuta і Calidris alpinа. З-поміж звичайних для досліджуваного періоду часу видів відзначалися Pluvialis squatarola, Calidris temminckii, Calidris alba, Calidris ferruginea; з нечисленних видів - Pluvialis fulva, Pluvialis apricaria, Tringa glareola, Tringa nebularia, Tringa erythropus, Arenaria interpres, Calidris canutus, Gallinago gallinago.

Змішані скупчення і аналіз їх складу Кількість куликів в змішаних скупченнях склала 31.8% від загальної їхньої кількості; частка різних видів і ступінь їх соціальності відображена в Таблиці 2. Більшість змішаних зграй (75%) включали від 8 до 200 особин 2-3 видів, і тільки деякі зграї нараховували більше 1000 куликів 5-6 видів. Змішані зграї формувалися переважно за рахунок найчисленніших видів Calidris minuta (68%) і Calidris alpina (62%); найбільш соціальними слід визнати Calidris ferruginea і Calidris alba. Важливу роль у формуванні передвідлітних зграй відігравали морські та річкові мілини.

Обговорення міграцій. Міграція куликів Байдарацької губи починалася пізніше, ніж описується, наприклад, для узбережжя Білого моря. Пік прольоту Calidris alpina і Philomachus pugnax припадає на кінець серпня або навіть ще пізніші терміни. З аналізу прольоту модельних видів куликів можна припустити, що міграційний потік куликів з цих районів йде більш континентальним шляхом і не досягає Балтійського моря. Аналіз динаміки чисельності усіх видів куликів показав збіг піків прольоту 3, 17 і 20 серпня. Напрямок прольоту окремих видів вказано в табл. 3 і на рис.6; загалом, переважав південний напрямок. Припускається, що південний край Байдарацької губи служить місцем старту куликів, що летять континентальним шляхом в сторону заплави р.Обь і далі на південь.

Читати pdf-версію статті