Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Кинда, В. В., Потапов, О. В. (1998). Белощекая крачка в Украине: история расселения, численность и размещение. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 1, 37-51 Ключові слова: крячок білощокий (Chlidonias hybrida), динаміка ареалу, історія розселення, чисельність гніздових популяцій Перегляди: 646 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №1 (1998)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 37-51

Крячок білощокий в Україні: історія розселення, чисельність та розміщення

Кінда В.В., Потапов О.В.

У статті обговорюється історія поширення та сучасний стан угруповання крячка білощокого в Україні ґрунтуючись на опублікованих матеріалах, власних даних, зібраних за період 1989-1998 в Одеській області та Криму, а також неопублікованих даних колег.

Починаючи з другої половини 19-го і до 40-х років. 20-го сторіччя крячок білощокий в Україні був спорадично зальотним видом. Достовірних доказів його гніздування за даний період немає. Перша популяція виду, яка налічує 200-300 гніздових пар, з'явилася на початку 40-х років і розташовувалася в заплаві нижнього Дніпра. У 1957 р ця ділянку була затоплена водами Каховського водосховища.

З початку 70-х рр. визначають кілька хвиль вселення виду на територію України, найбільш помітні з них - в 1974 і 1986 Найбільші осередки гніздування виявлені на Західній Україні в 1985-1986 рр. (Тернопільська та Івано-Франківська області). У 1996-1998 білощокий крячок помітно розселився на території Лівобережної України і в Криму, проте, невідомо, чи є це наслідком подальшого просування на схід західно-українського угруповання, розмір якого в останні роки значно зменшився, або це чергова хвилею вселення з інших частин ареалу, що лежать за межами України.

До кінця 20-го сторіччя в Україні сформувалися декілька епіцентрів розмноження виду: дунайсько-дністровське угрупування (0.8-1.6 тис.пар), західно-українське (до 3.6-3.8 тис.пар в 1986 і 500-800 пар в 1990-х рр .) і кримсько-сиваське (до 2.7 тис. пар в 1998). Декілька невеликих стабільних або демонструючих таку тенденцію поселень крячка білощокого, чисельністю 100-300 пар, існують в заплавах лівих приток Дніпра: Десни, Сули і Орелі.

На решті території України щорічно в різних місцях виникають тимчасові колонії, розмір яких зазвичай становить кілька десятків пар.

Загалом, чисельність в межах України, з другої половини 80-х рр. коливається в межах 5.5 - 7.0 тис. пар, з тенденцією до незначного зростання.

Читати pdf-версію статті