Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Винтер, С. В., Горлов, П. И. (2019). Об онтогенезе птенцов серого журавля. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 22, 5-39 Ключові слова: онтогенез, нова аптерія ембріонального наряду, сiрий журавель (Grus g. grus), Україна. Опубліковано он-лайн: 08.01.2020 Перегляди: 113 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №22 (2019)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 5-39

DOI: https://doi.org/10.15407/branta2019.22.005

Про онтогенез пташенят сірого журавля

С. В. Вінтер 1, П. І. Горлов 2

1 - Ziegelhuettenweg, 58, 60598 Frankfurt Main, Germany;
2 - НДІ біорізноманіття наземних та водних екосистем України.

Оскільки онтогенез пташенят сірого журавля іще не описаний, наведемо дані, що були зібрані у 1989–1998 рр. на сході України. Від моменту виходу з яєць до 43-денного віку 137 пташенят з 60 гнізд були проміряні 935 разів (зважені – 152 рази). В середньому було зроблено 2.25 промірів пташенят одного гнізда. Під час опису птерилографії і особливостей зовнішньої морфології пташенят сірого журавля використані колекції, що були зібрані авторами за 35 років спостережень за розмноженням 5 видів журавлів (G. grus, G. vipio, G. japonensis, G. canadensis та Anthropoides virgo). Описані вікові зміни забарвлення райдужної оболонки і зіниці ока, повік, дзьоба, порожнини рота і язика, гомілки, плесна, пальців, кігтів ніг, забарвлення і морфології «яйцевого зуба», рудиментарних кігтиків на крилах, росту дзьоба, середнього (3-го) пальця ноги та його кігтя, плесна, зміни маси тіла. Виявлено, що кінці піддзьобку у пташенят сірого, даурського, канадського і степового журавлів, які щойно вийшли з яєць, є незрощеними і утворюють виїмку. У сірого журавля зростання кінців піддзьобку відбувається на 8 день життя пташеняти. Побудовані графіки росту дзьоба, середнього пальця ноги та його кігтя, маси тіла й довжини плесна, та запропоновані формули, що описують регресії даних параметрів. Простежені зміни жовткового мішка і маси тіла пташенят у першу декаду життя, відміни між особинами з одного гнізда та їхня поведінка у цей період. Описана ювенільна жовткова аптерія (Apterium vitellinum), поки невідома для виводкових птахів. Проведене порівняння птерилозису верхньої поверхні п’ясти у пухових пташенят 5 видів журавлів. Показано, що у пташеняти сірого журавля ембріональна аптерія верхньої частини п’ясти (Apterium manuale embryonale має значно більшу площу, ніж у дефінітивному вбранні.

Читати pdf-версію статті
Лiтература:
  1. Винтер С.В. Структура популяции, население, гнезда, кладки и фенология размножения канадского журавля на Северо-Западной Чукотке. // Журавли Евразии (распределение, численность, биология). – М., 2002. – Вып. 1. – С. 191-215.
  2. Винтер С.В. Исправления и добавления к статье «Структура популяции, население, гнезда, кладки и фенология размножения канадского журавля на Северо-Западной Чукотке. // Журавли Евразии. – М., 2005. – Вып. 2. – С. 30-31.
  3. Винтер С.В. Масса яиц серого журавля и ее использование в изучении экологии вида. // Журавли Евразии. - М., 2008. – Вып. 3. – С. 20-50.
  4. Винтер С.В., Горлов П.И., Шевцов А.А. Фенология социальных групп серого журавля (Grus grus) на юге ареала в Украине. // Беркут, 2017. 26, вып. 2: 125-148.
  5. Винтер С.В., Маркин Ю.М., Кашенцева Т.А. О некоторых фенотипических особенностях серого журавля, Grus grus. // Русск. орнитол. журн. – Л., 2016. – Т. 25, Экспресс-выпуск 1241. – С. 269-299.
  6. Гуртовой Н.Н., Дзержинский Ф.Я. Практическая зоотомия позвоночных. Птицы. Млекопитающие. – М. 1992. – 414 с.
  7. Ильяшенко В.Ю. Перьевые покровы птенцов журавлей. // Журавли Евразии. Биология, охрана, разведение.  – М., 2005. – Вып. 2. – С. 32-40.
  8. Кашенцева Т.А. Птерилография журавлей. – Журавли Палеарктики. – Владивосток, 1988. – С. 120-131.
  9. Кашенцева Т.А. Морфология и формирование ювенильного наряда журавлей. – Научные основы охраны и рационального использования птиц. – Рязань, 1995. – С.282-294.
  10. Кашенцева Т.А. Структура и смена оперения у журавлей. – Дисс. канд. биол. наук, – М., – 1998. – 159с.
  11. Кашенцева Т.А., Цветкова И.С. Эмбриональный наряд журавлей. – Научные основы охраны и рационального использования птиц. – Рязань, 1995. – С.271-281.
  12. Нейфельдт И.А. Пуховые птенцы некоторых азиатских птиц. – Орнитологический сборник. К 100-летию со дня рождения академика П.П. Сушкина. – Л. 1970. – С.111-181.
  13. Плохинский Н.А. Биометрия. 2-е изд., – М. 1970. – 367 с.
  14. Ромер А., Парсонс Т. Анатомия позвоночных. – М., 1992. – Т.1. – 357 с.
  15. Смиренский С.М., Ильяшенко В.Ю. Структура возрастных нарядов даурского журавля. // Журавли Евразии. Биология, охрана, разведение. – М., 2005. – Вып.2. – С.74-82.
  16. Фирсова Л.В. Возрастные изменения перьевых структур у неворобьиных птиц. –  Орнитологические исследования на Дальнем Востоке. – Владивосток, 1975. – С. 26-39.
  17. Шульпин Л.М. Орнитология. (Строение, жизнь и классификация птиц). – Л., 1940. – 555 с.
  18. Archibald G.W., Viess D.L. Captive propagation at the International Crane Foundation. - Proc. 1978 Crane Workshop. - Rockport. TX. Ft. Collins,  Colorado, 1979. – Р. 51-74.
  19. Blahy, B. Das Lächeln des Kranichs. Ein Tagebuch. - Berlin. NEUNPLUS 1. 2004. – 129 р.  
  20. Heinroth O., Heinroth M. Graukranich, Grus grus. - Die Vögel Mitteleuropas. - Leiptig, Jena, Berlin, - 1928. Bd.3. - P.87-114.
  21. Köhler W., Schachtel G., Voleske P. Biostatistik. Einfürung in die Biometrie für Biologen und Agrarwissenschaftler. 2-te Auflage. - Berlin, Heidelberg. 1996. – 285 р. https://doi.org/10.1007/978-3-662-06117-6
  22. Lukas A.M. Anatomia topographica externa. – Nomina anatomica avium. An annotated anatomical dictionary of birds (eds J.J. Baumel). - London - San Francisco, 1979. - Р.7-51. (637 р.)
  23. Lukas A.M., Stettenheim P.R. Avian Anatomy – Integument. - Agric. Handbook. 362. –Washington, 1972. - I. – 340 р.
  24. Meine C., Archibald G.W. (Eds) The Cranes: Status Survey and Conservation Action Plan. IUCN, - Gland, Switzerland, and Cambridge, U.K., 1996. - 282 р.
  25. Mewes W. Die Schlupfmasse von Kranichküken Grus grus im Untersuchungsgebiet „Goldberg“ von 2005 bis 2018. // Ornithologischer Rundbrief für Mecklenburg-Vorpommern, 2018. B. 49, H. 1-2: 21-26.
  26. Miikkulainen A. Field identification of sex and age of crane chicks. - Proceedings 3. Europäische Kranichtagung 1996 and aktuelle Beitrage. - Halle-Wittenberg, 1999. - Р. 73-76.
  27. Moll K.H. Kranichbeobachtungen aus dem Müritzgebiet. // Beitr.Vogelk. 1963, 8: 221-253; 368-388; 412-439.
  28. Prange H. (ed.), Alonso J.A., Alonso J.C. et al. Der Graue Kranich. -  Die Neue Brehm-Bücherei. 229. - Wittenberg-Lutherstadt, 1989. – 272 р.
  29. Prange G. (ed.) et al. Die Welt der Kraniche. Leben – Umfeld – Schutz. Verbreitung aller 15 Arten. - Halle-Wittenberg, 2016. – 895 р.
  30. Schuster A. Handaufzucht und Entwicklung von Kranichen. // Gef. Welt. 1984. 108. – Р. 128-131.
  31. Starck J.M. Zeitmuster der Ontogenesen bei nestflüchtenden und nesthockenden Vögeln. //  Cour. Forsch. Inst. Senkenberg, 1989. 114. – 319 р. https://doi.org/10.1007/BF00525011
  32. Winter S.V. Zur Fortpflanzungstrategie des Graukranichs Grus grus in der Ukraine. - Proc. 4th European Crane Workshop 2000 (ed. A.Salvi), - France, 2003. - Р. 32-42.
  33. Winter S.V., Gorlov P.I., Andryushchenko Y.A.  Neues aus der Forschung an paläarktischen Kranichen. // Vogelwelt, 1999. 120. – Р. 367-375.