Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції
Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Бескаравайный, М. М. (2006). Сезонная динамика, численность и распределение чайковых птиц в южном Крыму. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 9, 56-84 Ключові слова: мартинові, південний Крим, гніздування, проліт, зимівля, кочівлі, чисельність, біотопи. Перегляди: 269 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №9 (2006)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 56-84

Сезонна динаміка, чисельність та розподіл мартинових птахів у південному Криму

М.М.Бескаравайний

Мартинові (Lari) – одна з найбільш різноманітних та чисельних груп гідрофільних птахів Криму. На півдні регіону вони займають важливе місце у складі гідрофільних орнітокомплексів. Розглядається видовий склад, сезонна динаміка та чисельність видів, надано оцінку ролі основних ландшафтно-біотопічних елементів.

Матеріал та методика. Дослідження проводилися в 1976-2005 рр. на південному узбережжі, у гірській та передгірській частинах Криму. Більшість матеріалу зібрано на частині узбережжя Севастополь-Феодосія (близько 240 км) та на деяких внутрішніх водоймах. Використовувались методи кількісних обліків гнізд та птахів: маршрутних – уздовж берегової лінії (280 обліків) та локальних – на місцях скупчень (1500); інтенсивність міграцій вивчали на стаціонарних пунктах (близько 70 спостережень). Для визначення складу їжі 2 видів (мартини звичайний та жовтоногий) проаналізовано 4581 пелеток.

Коротка характеристика району досліджень. Район відноситься до провінції гірського Криму. Найбільш теплою є зона південного берегу, море не замерзає. Переважні типи рослинності – степ, лісостеп та ліси. Прісноводні угіддя представлені водосховищами, найбільш крупне водоймище – озеро Бараколь. Значні площі займають штучні біотопи (сільгоспугіддя, населені пункти), у числі останніх – 10 міст.

Видовий склад. Наводяться дані про характер та строки перебування, чисельність та біотопічний розподіл 18 видів: Stercorarius parasiticus, Larus ichthyaetus, L.melanocephalus, L.minutus, L.ridibundus, L.genei, L.fuscus, L.cachinnans, L.canus, Rissa tridactyla, Chlidonias niger, C.leucopterus, C.hybrida, Gelochelidon nilotica, Hydroprogne caspia, Thalasseus sandvicensis, Sterna hirundo, S.albifrons.

Загальні закономірності сезонної динаміки. Мартинові зустрічаються у південній частині Криму цілорічно, гніздяться (осілий) тільки Larus cachinnans. У весняний період відмічено 15 видів, переважно тих, що пролітають навесні: (звичайні Larus melanocephalus, L.ridibundus, L.genei, L.fuscus, L.cachinnans, L.canus, Thalasseus sandvicensis); на літніх кочівлях – 11 (звичайні Larus melanocephalus, L.cachinnans, Thalasseus sandvicensis); наприкінці літа та восени – 12 (звичайні Larus melanocephalus, L.minutus, L.ridibundus, L.cachinnans, Thalasseus sandvicensis); взимку – 12 (звичайні Larus melanocephalus, L.ridibundus, L.cachinnans, L.canus).

Особливості просторового розподілу та використання біотопів. Діапазон мешкань включає: 1) прибережно-морську зону (берегові форми рельєфу, прибережна акваторія): зустрічається 17 мігруючих та зимуючих видів, значні скупчення формуються взимку поблизу приморських міст; гніздові стації Larus cachinnans; 2) внутрішні водойми (12 видів): будівництво водосховищ поліпшило кормові умові для мігруючих та зимуючих птахів; 3) суходільні біотопи: у якості кормових стацій використовуються звалища (4 види), у меншому ступені – орні, степові та лісостепові ділянки (тільки Larus cachinnans), Виділені природні та антропогенні ландшафтно-територіальні об’єкти, особливо важливі для життєдіяльності птахів.

Висновки. На півдні Криму зареєстровано 18 видів підряду Lari. Більшість (за виключенням Larus cachinnans) не гніздяться у регіоні, проте використовують його як міграційний коридор, місце зимівлі та літніх кочівель.

Основні гніздові та кормові стації – берегові форми рельєфу та прибережна морська акваторія. В останні роки велике значення набули антропогенні ландшафтно-біотопічні елементи, з якими пов’язані 11 видів. Відповідні екологічні та поведінкові адаптації мають прояв у розширенні діапазону гніздових та кормових стацій, живлення, формування напрямків кормових міграцій.

У 70-90 рр. спостерігається падіння чисельності зимуючих мартинів (Larus genei, L.minutus, L.ridibundus, L.melanocephalus). Обводнення Криму призвело до появи деяких мігруючих видів, які раніше не були відмічені (Sterna hirundo, S.albifrons, Chlidonias niger, C.leucopterus, C.hybrida).

Читати pdf-версію статті