Випуски видання > Випуск №11 (2008)

Сучасний стан популяції баклана великого на території Дунайського біосферного заповідника

М.В. Яковлєв

На території Дунайського біосферного заповідника в цілому відзначено перебування 264 видів птахів (Жмуд, 2004; власні дані). Територія заповідника має важливе значення для баклана великого (Phalacrocorax carbo), який тут є звичайним гніздуючим і зимуючим видом. Гніздиться однією-трьома колоніями виключно на вербових деревах південної ділянки Дунайської дельти на суміжних островах Лебединка та Курильських островах. Приблизно раз на 5 років колонії змінюють місце розташування, що обумовлено деградацією або загибеллю дерев, на яких гніздяться птахи, внаслідок агресивного впливу їхнього посліду. Не розмножувався в дельті з середини 70-х рр. до 1983 р. включно. Максимальна чисельність з 1984 р. спостерігалася в 2002 р. - близько 5200 пар, мінімальна в 1984 р. - 250 пар. Середня чисельність баклана великого на заповідній території за останні 20 років зберігається на рівні 1300-1600 пар.