Випуски видання > Випуск №11 (2008)

Сучасний стан гніздівель великого баклана (Phalacrocorax carbo) на водно-болотному угідді Молочний лиман

Черничко Р.Н.

Ставлення людини до великого баклани зазнало ряд змін: від цілком лояльного (коли чисельність цього виду була незначною) до конфліктного (коли чисельність значно зросла). Для розробок науково обґрунтованих рекомендацій з регулювання чисельності виду в конкретних природних і соціально-економічних умовах необхідні дані про кількість, тенденції її зміни в усіх гніздових угрупуваннях виду і фактори, що визначають ці зміни. Публікація присвячена аналізу стану гніздівель великого баклана на водно-болотному угідді Молочний лиман - найбільшому на Азовському узбережжі України. Матеріалом для роботи послужили багаторічні (1987-2008 рр.) дослідження птахів Молочного лиману, здійснювані орнітологами Мелітопольського педагогічного університету та Азово-Чорноморської орнітологічної станції.

На Молочному лимані великий баклан спочатку почав гніздитися на Кирилівських островах (рис.), пізніше перемістився на острови Підкова і Довгий, а з 2005 року знову повернувся на Кирилівські острови (табл.). Гніздові поселення переважно формували молоді птахи (однорічні - 20-25%, 2-3-річного віку - близько 50-55% і дорослі птахи - лише 20-25%). Аналізується ряд адаптаційних характеристик виду, що дозволили йому освоїти нові території і здійснювати конкуренцію з аборигенними видами. Острови Молочного лиману заселялись бакланами, що належать до «кубанського» гніздового угруповання. Розліт молодих птахів після підйому на крило показує, що більша їх частина направляється на місця зимівлі на схід уздовж Азово-Чорноморського узбережжя через Краснодарський край (44%); незначна частина птахів здійснює осінні міграції у західному напрямку через Херсонську область (n = 3), гирло Дунаю (n = 1), досягаючи Румунії (n = 5), Болгарії (n = 2), Греції (n = 1), Югославії ( n = 1). Велика частина молодих птахів значну частину осені (до листопада) тримається неподалік від місць народження (24%), деяка кількість (7%) здійснює кочівлі спочатку вглиб материка (північ Запорізької, Дніпропетровської, Черкаської обл.), а потім, очевидно, відлітає в міграційних напрямках. Невелика частина бакланів в теплі зими може залишатися в районі місць гніздування (n = 2) (Кошелев, 2000). У зимовий період великі баклани з Молочного лиману відзначені також на Доні (n = 1), в Краснодарському краї (n = 22), Грузії (n = 1), Туреччини (n = 3), Ізраїлі (n = 17). Пропонується використовувати Молочний лиман як полігон для проведення експериментів для розробки науково обґрунтованих рекомендацій з регулювання чисельності виду.